Колись нам казали в школі, що ми останнє покоління, яке вживу бачить справжніх учасників війни. І не просто війни, а Великої Вітчизняної Війни! З кожним роком ветеранів ставало все менше, нагород більше, а подвигів ставало ще більше. Художні фільми і…
Ірпінський парк письменників – особливе місце з унікальною мистецькою атмосферою. Учора, 24 жовтня, посадили два дерева, могутніх в’яза. Одне на честь Юрія Олександровича Косіна, Українського фотографа, медіа-художника, мандрівника. Два роки тому, 24 жовтня, Юрій Косін помер у Кракові. Тому друзі…
Нещодавно у видавництві «Міленіум» вийшло 2-ге видання накладом книга Сергія Мартинюка «13 віршів, або Битва за Ірпінь змінила світ». Пропонуємо до Вашої уваги уривки з цієї збірки. Спочатку, передмова директора видавництва, кандидата філософських наук Анатолія Ятченка. Перечитую вірші С.Я.Мартинюка…
Моя гонорова Лада панянка Під зруйнованим мостом у Романівці Розминулися кохана з тобою. Ти до Балтського краю, Я на Жираф Ірпінь боронити. Яке воно крихке життя. Кохати, жити, а не скніти. Не говори мені про кохання. Я знаю — Воно…
Зніму з душі холодну лють війни, І втому там залишу на війні, Усмішками сяють зачаровані зірки. Я повернувся звідти — ми живі. Я сьогодні приятелюю з Перемогою, Поміж мертвих і живих промовляю: Ірпінь, моє серце з тобою, Україно, моя сила…
А побратими мої незламні Хоробрих братів шукають у висі. Світло струмує зі зранених тіл, Чи ще устрінемось — тужливо питає думка… Чи устрінемось? На небесному колі Героїв… Чи устрінемось? Обов’язково в День Перемоги України над рашистами. Помстимося… Пам’ятаємо… Хай живуть…
24 квітня 2022 року. Сьогодні був в Ірпінському Будинку письменника. Хотів подихати повітрям мистецтва. Подихати не дуже вийшло. Ні, повітря чистеньке і прозоре. Я з задоволенням підставляв обличчя свіжому подиху вітерця. Нарахував з добрий десяток прильотів. Вибиті шибки і понівечений…
Прийде день, коли я зможу про це написати більше, в фарбах емоцій і почуттів, з лелечою величчю. А зараз ми вгризаємось в землю і копаємо окоп на позиції “Мішки” біля спаленого “Жирафа”. Навіть не копаємо, а робимо глибше, ширше, вгвинчуємося…
Я закрив очі. Ні, я не спав. Не дрімав. Я закрив очі, щоб дати перепочинок очам. Важко вдивлятися в темряву і більше покладаєшся на слух. Слухаєш, чи не трісне гілочка. Звуки ночі природні чи ні. Міцніше стискаєш автомат і готовий…
Що в місті не змінилося, то це лише його гонорова вдача. Ірпінь поранений, з одного боку, з другого боку — зруйнований і скалічений. Але незважаючи на недавні бої, місто свого власного шляхетного обличчя не втратило. Ірпінь — це власна енергетика…
«Ластівка» – величезний колишній санаторій, а зараз закинутий і нікому не потрібний. Учора ми перемістилися з нашої локації в Ірпінському Будинку творчості письменників у цей куточок нашого Ірпеня. За короткий час його привели в більш-менш житловий стан. Особовий склад добровольців…
Ірпінь — повний безлад — війна Біль вбивчий, нестерпний. Чому? Літописці літописами попереджали: Не вір московитам. Зрадять і ніж в спину Встромлять. Моя Україно, Будуй-муруй світ, у якому немає московита, Не дай себе ошукати знову. Станцюємо гопака на руїнах кремля….
Я — Українець, і мене не скорити! Українці — нескорені люди. Я — Українець, і мене не зламати! Українці — незламні люди. Я — Українець, і мене не вбити! Українці — безсмертні люди. Я — Українець, бо Українця син, Хай…
Шосте березня 2022 року. Я сидів в дерев’яній бесідці на Ірпінському Водоканалі з чашкою кави в одній руці і з сигарою в іншій руці. Насолоджувався свистом ворожих мін і снарядів, і не мав бажання їм кланятися. Втомився падати на землю…