Поки живе наше слово у книгах, у родинах, у наших серцях – житиме й Україна

У Національному музеї літератури України відбулась знакова подія в літературному світі. Урочиста церемонія нагородження преміями Ліги українських меценатів та Нацональної Спілки письменників України.

Елегантна Світлана Короненко у вишуканому стилі оголосила про початок урочистостей. Самі нагородження це щось рідне і близьке, гарне і відверто родинне. В залі зібрались ті, яким близьке українське слово, неповторний творчий світ Михайла Слабошпицького, пам’ять про людину, яка жила чесно, мислила вільно та залишила вагомий слід в українській літературі. Поруч зі мною були письменники, просвітяни, журналісти, читачі, люди, які щиро вірять в Україну. У залі панувала тиша, що промовляла голосніше за слова. Бо коли оживає історія, серце починає слухати уважніше. Присутні почтиво слухають, аплодують і на лицях написана радість за цьогорічних лауреатів. Особливої атмосфери вечору надав виступ Павла Мовчана, що став емоційною окрасою заходу та зворушив усіх присутніх. Михайло Сидоржевський, Лариса Петрова, Максим Рильський, Павло Гриценко, Теодозія Зарівна, Дмитро Дроздовський, Дмитро Чистяк – достойні і глибинні виступи про сьогодення і війну, мир і перемогу, літературу і Україну. Про Україну, яка щоразу воскресає, незважаючи на всі спроби стерти її ім’я з історії. Знаєте, що впало мені особисто в око. Це правда, яку роками намагалися приховати, стерти, забути. Але правда має дивовижну властивість – вона завжди знаходить дорогу до людського серця. Завжди і при будь яких потрясіннях.

Особлива родзинка від Олександра Хоменка цьогорічного лавреата літературної премії імені Бориса Нечерди. Він говорив з нами прямо з фронту, по телефону. Дякував за нагороду і його голос об’єднав покоління у часі і просторі. Особливо зворушливо пролунало від Олександра Хоменка “Слава Україні” і наше багатоголосне “Героям слава”.

І як приємний бонус від Бориса Фінкельштейна, цьогорічного лавреата премії імені Михайла Слабошпицького. Цей поважний письменник пробився на урочистості майже в кінці, і по відеозв’язку добавив свій голос в ім’я Української літератури. І це було фантастично красиво і достойно.

Всім величезна подяка за Честь, Гідність, Незламність.

І нарешті імена цьогорічних лавреатів:

Премія ім. Дмитра Нитченка присуджується за пропаганду українського слова. Засновники — Ліга українських меценатів та родина Дмитра Нитченка (Австралія). Премія заснована 2000 року.

Михайло Сидоржевський, голова Національної Спілки письменників України, письменник, журналіст, головний редактор «Української літературної газети»

Максим Рильський, український журналіст, письменник, науковий співробітник Київського музею М. Т. Рильського

Віктор Ліфанчук, журналіст, композитор і автор та виконавець власних пісень.

Віктор Мазаний, засновник та автор проєкту всеукраїнського літературно-мистецького свята «Городецький автограф»,

Олена Рабій, завідувач бібліотеки ім. М.В. Гоголя Централізованої бібліотечної системи Голосіївського району м.Києва

Літературна премія ім. Володимира Свідзінського присуджується «за нові поезії, які стали взірцем глибинного ліризму в дусі традицій Володимира Свідзінського і помітним явищем сучасної української поезії». Засновники: Ліга українських меценатів та журнал «Київ».

Дмитро Чистяк, секретар Національної спілки письменників України, заступник голови Київської організації НСПУ, професор кафедри романської філології КНУ імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук

Борис Щавурський, український поет, літературознавець, редактор. Член Національної спілки письменників

Літературна премія імені Бориса Нечерди присуджується «за пошуки нової поетичної мови й сміливі творчі експерименти, за самобутні художні відкриття та утвердження нових напрямків в українській поезії». Засновники: Ліга українських меценатів, редакція журналу «Київ» та Одеська організація Національної спілки письменників України.

Олександр Хоменко, український поет і есеїст, історик, музейник і військовослужбовець, кандидат історичних наук

Літературна премія ім. Михайла Слабошпицького заснована з метою пошанування видатного письменника і громадського діяча Михайла Слабошпицького (1946-2021), популяризації його різногранної творчої спадщини, утвердження високих мистецьких стандартів у національному письменстві і літературній критиці. Має одну номінацію – художньо-біографічна/мемуарна проза.