Голос війни, присмак смерті,
Палає небо, б’ють «гради».
Війна в серцях лунає і кричить.
Як пережити всі ці днини?
Знову втрати, біль, загиблі, поранені.
Небесні квіти плинуть у віках.
Вони навіки у шоломі гідності.
Вони з Богами чесно розмовляють.
Такі, як ми, вирують у свободі.
Таких, як ми, не подолати.
Магічно весна квітує, «п’янить» бузок.
Щасливо цвітуть тюльпани
Гоноруюся яскравим первоцвітом.
Пишаюся тобою, друже солдате.
02.03.2018
Письменник
