Сьогоднішнє потепління ознаменувалося кількома займаннями сухої трави та очерету на торф’яних ґрунтах Ірпінь-річки.
Найбільш сумно те, що одні підпалюють, а інші мовчазно споглядають. У цей час, коли горіла заплава, чимало людей пройшло дорогою до шлюзу №6. Але ніхто із них не викликав пожежників, не подзвонив на 101. Мені про займання повідомила переселенка із Луганщини, яка зараз живе на 5-й Лінії.
Викликавши пожежних, я поцікавилася в однієї жіночки, яка поралася на своєму городі в заплаві, обнесеному парканом: чому вона не викликала пожежників? Відповідь була у стилі – моя хата скраю. Буквально жінка сказала: все, що за моїм парканом – мене не стосується.
Добре, що пожежні підрозділи прибули досить швидко й почали гасити займання. Оскільки їх було багато, то доводилося швидко перекидати вогнеборців і пожежну техніку з одного займання на інше.
На цих світлинах зокрема можна помітити, як залишили догорати залишене кимось тут сміття.
Сумно констатувати, що байдужість і недбалість одних доставляє стільки роботи й витрати ресурсів іншим. Найжахливіше, що від цього страждає природа Приірпіння, якої й так стає все менше через навалу забудовників.
Про інші НАДЗВИЧАЙНІ ПОДІЇ читайте ТУТ
