Поезія не любить одноманітності. Поезія не любить сірості і не може бути в якісь рамці правил. Поезія – це стиль життя. Поезія – це шанс не загубитись в житі! Щасливої дороги молодий поете!
Світогор Лелеко
Дракон
Я хотів би стати драконом
Що живе на горі Фудзіяма
Видивлятись людей що довкола
Будують бурхливе життя
Темні квартали розкажуть
Як тяжко людині живеться
Світло в будинках покаже
Як сім’ям маленьким вдається
Тримати щастя своє
І нікуди воно не втіче
Хай темно буде навколо
Вони зможуть зігріти себе
Тож хотів би стати драконом
Що живе на горі Фудзіяма
Видивлятись людей що довкола
Будують бурхливе життя
Лицар
Відважний лицар латами бринчав
Підіймаючись вночі на гору
Сліди від ран, сльоза, тяжко він зітхав
Бо знав що всі вважають, він потвора
Колись тут рідну землю захищав
Не знаючи чи згине він в бою
Ще тяжче лицар там зітхав
Захищаючи свою рідню
Немає війн, вже і дому він не мав
Спалили все у боротьбі кривавій
А лицаря народ боятись починав
Хоч захищав спиною він своєю
Домівки тих, хто в спину наплював
Пройшли бої, роки і ночі
Вже подвиги забуті закопали
А лицар йшов посеред ночі
Де з коханою світанок зустрічали
Захисник
Приїзди в славетне місто героїв
Тут моє тіло буде лежати
Ти не знатимеш що я накоїв
Коли пішов свій дім захищати
Наді мною стяг буде майоріти
Синьо-жовтий, що з небом зіллється
Серед тисячі воїнів полеглих
Лиш моє фото щиро сміється
Бо знаю що пішов не байдужим
І героїв на землі вистачає
Хоч пішов малим парубком, друже
Тисячі таких воїнів вас захищає
Від молодих, до сідих дідусів
І всі знають, що будуть лежати
Вони готові цю ношу нести
Тому що хочуть свій дім захищати
Влада
Усі гаразді як один кричати
Влада у руках народу!
В той час забившись у кутку
І просячи когось про допомогу
Оті крадуть, а ці вбивати ладні!
Кричать студенти розриваючи горлянки
Інші просто дивлячись пройдуть
І німі ходити будуть до останку
Голос свій утративши давно
Можливо хтось його віднайде
І скаже: “влада у руках народу!”
І ви цього не забувайте
Сон
Мені здалося я кинув палити
Ще вчора я думав
Так сильно хотілося жити
Чи то був сон…
Мені здалося я кинув пити
Чи все-таки сон…
І я намагався очі відкрити
Та чи вдалося мені це зробити
Я був щасливий у тих сновидіннях?
Але за ніч я встиг посивіти
Щасливий чи ні
Це всього лише сон
І я намагаюся очі відкрити…
Ілля БРИЖЕНЮК
