Суд над Петром Мельником, результати якого вже опубліковані на «Зорі Приірпіння», закінчився… Чи можна взагалі сказати, що він закінчився? Я впевнена, що це ще не кінець, що, швидше за все, історія приречена повторитись, може, навіть, ще й не раз: знову браслети, знову втеча, знов все те саме, аж поки пану Петру не забракне грошей і віри в непереможність системи. Яку ж сам і будував.
Засідання суду 8 липня закінчилося страшним вироком – обвинувачення з екс-ректора знято! А також, ясна річ, знято раніше накладений арешт на його майно. Ну тобто на всю його нерухомість, що розкидана по містах України.
Петру Мельнику інкримінували хабарництво і це при тому, що не один раз підставні дівчата знімали його чіпляння, а скільки людей заставали його червоного в поту в кабінеті не тільки з молодими дівчатами, а й з більш зрілими жінками, мабуть після принципової дискусії… А скільки він крав, брав, розділяв… ніби запасався на друге життя. І важко сказати, що найгірше: те що він змусив людей переступити через свою гідність, те що тієї гідності і не було, чи саме створення прецеденту… Цікаво, хто що з цього приводу думає?
