Слідчі вивчають роки життя видатних історичних постатей
Карплюк уміє загрібати жар чужими руками. У цьому неодноразово переконувалися раніше і зараз, коли в аферах зі списуванням грошей на «підприємця»-покійника поставлено підписи двох заступників, яких наразі «тягають» правоохоронці – натомість очільник і тут начебто виходить сухим із води.
Хоча далеко не факт. На думку обізнаних із нюансами слідства, висловлення підозри за порушення правил техніки безпеки на будівництві, що призвело до гибелі людини ще в 2011 році має на меті затримати Карплюка, перекрити шляхи від’їзду за кордон. До слова, за неофіційною інформацією він знову пробував виїхати за межі України напередодні подій довкола Христюка, але його завернули. Тож тепер «блудний батько» Ірпеня замість заморських «канарів» і «гаваїв» змушений ходити по рідних судах і прокуратурах.
Запобіжний захід Христюку й наступне вручення підозри Лідії Михальченко мають спонукати їх в режимі змагальності освідчувати участь, а простіше кажучи, здавати інших членів, за визначенням прокуратури, злочинної організації, насамперед Карплюка.
Бо ж, щоб там не говорили учасники й прихильники КіНО, якими б красномовними не були їхні адвокати, але повірите в те, що протягом двох років на покійника перераховували мільйони бюджетних коштів і керівництво міста не було в курсі – можуть хіба що якість недалекі люди, взагалі не обізнані з роботою органів місцевого самоврядування, зокрема і з діяльністю Ірпінської міської ради та її Виконавчого комітету.
Адже, наприклад, аби отримати дозвіл на роботу торгівельного закладу в нічний час чи дозвіл на якусь сезонну тимчасову торгівлю квасом, кавунами чи новорічними ялинками – представники малого бізнесу самі ходять до виконкому, оббивають пороги кабінетів, випрошуючи відповідні рішення, аби заробити кілька десятків тисяч гривень. А тут, виявляється, якимось дивним чином протягом двох років «підприємцю»-покійнику перерахували понад 7 мільйонів гривень… і ніхто з Ірпінської влади не поцікавився хто він, і шо він, як у нього справи, як здоров’ячко. Повірити в таку версію можуть хіба що ідіоти, на яких власне й розрахована карплюківська пропаганда.
Навіть, якщо ставши релігійним фанатиком КіНО – увірувати в непогрішимість нинішньої поки що влади і визнати, що посадовців ввели в оману підприємці-посередники (тих, що арештували після обшуків в Ірпіньраді), тоді виникає сумнів стосовно професійної придатності і взагалі розумової повноцінності нинішніх очільників Ірпеня. Подумати тільки, через якихось посередників перераховують бюджетні мільйони якійсь невідомій особі. У всякого нормального підприємця у таких випадках спрацьовує інстинкт вийти безпосередньо на головного виконавця, минувши посередників. Зрозуміло, що на посередництві заробляють, якщо не сказати – наживаються. Відтак, заощадити якісь 50-100 тисяч гривень на кожному мільйоні аж ніяк не завадило б міському бюджету. Але чомусь (?) до цього ніхто не додумався із команди «успішних менеджерів».
Один із пунктів звинувачення Дмитру Христюку – незаконне зберігання у своїй квартирі бойових набоїв. За версією захисту, він їх знайшов на місці паркування свого авто і заніс до квартири, аби розібратися з цією бойовою знахідкою. Потім хотів передати в поліцію, але не встиг, бо поїхав за кордон у США. Під час його перебування у Штатах в ході обшуку й були виявлені згадані бойові набої, внаслідок чого Христюку, окрім усього іншого, було висунуте звинувачення за статтею 263 КК України.
На суді адвокати як тільки могли вигороджували Христюка. Але найцікавіше те, якщо прийняти за чисту монету легенду захисту, то заступника мера навпаки варто ізолювати від суспільства, або щонайменше звільнити з посади, аби взагалі не працював у виконкомі – з міркувань елементарної безпеки. Бо ж ще знайде під виконкомом пакет з підозрілим вмістом. І замість того, аби не чіпати й негайно викликати поліцію – занесе його собі в робочий кабінет. А потім ще й забуде про нього, вирушивши закордон. Воно нам треба це у виконкомі?!
У багатьох обізнаних в юридичній справі, м’яко кажучи, викликав подив той факт, що справу щодо обрання забіжного заходу Христюку чомусь розглядав Шевченківський суд, а не Печерський, де територіально розташована обласна прокуратура. Цікаво, як тепер буде у випадку з Карплюком та Михальченко? Які суди і які рішення виноситимуть щодо їхніх запобіжних заходів?
З огляду на вищесказане видається цілком вірогідним вибування Карплюка і Христюка зі змагання за посаду мера Ірпеня на наступних виборах. У такому випадку виникає закономірне запитання: хто буде наступним претендентом від влади? Кажуть, що не спроста подався у радники до Горгана секретар Ірпіньради Юрій Денисенко. У випадку дочасної відставки міського голови, його функції за посадою тимчасово виконує саме секретар ради. Хоча, й на самого Денисенка наразі вже «накопали» адміністративних правопорушень. І не факт, що найближчим часом не випливуть кримінальні. До того ж, посада секретаря міськради досить непевна. При бажанні його депутати можуть переобрати на будь-якій сесії.
Інша ймовірна фігура від влади – Наталя Семко. Одна з нинішніх заступниць міського голови, яка на відміну від усіх інших, не фігурує у згаданих кримінальних справах.
Але це вже тема окремого дослідження. Наразі слідчі, прокурори і судді вивчають роки життя Лесі Українки, Тараса Шевченка та інших видатних постатей, аби поспілкуватися самі розумієте з ким.
