15 лютого, у день 26-ї річниці виводу радянських військ з Демократичної Республіки Афганістан, члени Ірпінської міської організації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) та жителі Приірпіння вшановували пам’ять всіх загиблих героїв, як то в Афганістані, чи на Сході України, тих, що поклали голови на Майдані та в роки Великої Вітчизняної війни.
Символічно люди зібралися на мітинг біля пам’ятника загиблим воїнам-інтернаціоналістам, що у центрі Бучі. З урочистою промовою виступали представники Бучанської міської ради, а також заступник голови Регіональної міської організації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Костянтин Кукушкін. Як і кожного року, теплим словом своїх синів підтримала мати загиблого в 1986 році в Афганістані Дмитра Григорова – Олександра Василівна. Вона не перестає повторювати, що після загибелі сина, кожного воїна-інтернаціоналіста вона вважає своєю рідною дитиною. Слова цієї невимовно сильної жінки знайшли відгук у кожному серці, адже стільки, одночасно, болю і любові чується в них. Після цього усі присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих українських воїнів, поклали квіти до пам’ятника та спільно виконали гімн України.
У цей пам’ятний день були відкриті меморіальні дошки загиблим у зоні АТО воїнам – ветеранам Афганістану – Миколі Личаку та Олександру Давидчуку. Микола Личак народився та навчався в смт Немішаєве, саме там, в його рідній школі, була відкрита перша меморіальна дошка, друга ж тепер назавжди викарбує його ім’я в Ірпені – місті, де він проживав. На честь Олександра Давидчука також були відкриті дві меморіальні дошки – в Бучанській спеціалізованій школі №5 (колишня школа- інтернат), де він навчався, та на приміщенні колишнього робочого місця Олександра в Ірпені.
Загалом члени Ірпінської міської організації Української Спілки ветеранів Афганістану відвідали усі місця регіону, які так чи інакше мають відношення до цієї дати. Це були могили побратимів-афганців, меморіальні дошки, пам’ятники загиблим у Великій Вітчизняній війні.
Саме приуроченою до цієї дати, 15 лютого, стала презентація книги «Афганці Приірпіння: воїни-інтернаціоналісти проти війни» авторства журналіста, заступника головного редактора газети «Бучанські новини» Володимира Еннанова, який багато років збирав матеріали – спогади ветеранів війни в Афганістані. За підтримки Представництва DVV International в Україні (Інститут з міжнародного співробітництва німецької асоціації народних університетів DVV International) організацію видання збірки на себе взяв Костянтин Кукушкін. Разом із книгою був презентований двадцятихвилинний документальний фільм – зібрання монологів колишніх воїнів – інтернаціоналістів.
Ця книга – переплетіння болю колишнього та сучасного, коли разом із розповіддю про часи служби колишні афганці розмірковують над подіями, які відбуваються сьогодні на Сході України. Окреме місце у збірці посідають спогади про загиблих побратимів Олександра Давидчука та Миколу Личака. Саме їм присвячується дане зібрання. Адже афганське братство – це щось більше ніж просто дружба. Кожен з цих чоловіків відчуває радість та біль своїх братів, як свої. Разом – вони одна велика родина, у якій завжди підтримують один одного, допомагають, виховують дітей та дбають про немічних батьків. Це і є справжнє братство.
Автор: Катерина Вяткіна
Фото: Дмитра КОВАЛЬОВА
