Як Україна опинилася у енергетичній кризі і чи є вихід?

Як Україна опинилася у енергетичній кризі і чи є вихід?

Десь із серпня експерти звідусіль говорили про те, що газ суттєво дорожчає. Але влада чомусь не закупила газ влітку, коли він коштував копійки і його буквально не було куди подіти. Справа у тім, що країни, які добувають блакитне паливо, іноді його спалюють, тому що тиск не можна збільшувати – він є граничний у трубах, а видобувається газ на постійній основі і кудись його треба дівати. Тож, улітку газ можна було купити максимум за 200$, зараз, нагадаю, він коштує більше 1000$. При тому, що ми маємо унікальну можливість закачати газ наперед – тільки у нас та в Росії є підземні сховища, у Європі їх немає. Об‘єм наших сховищ – 38 млрд куб м, ми ж цього року закачали у них лише 10. До того ж нам говорили, що «Нафтогаз» має близько 2$ млрд доларів на рахунках, уряд це теж підтвердив, чому тоді не закачали газ – це величезне питання.

Втім, в Україні не тільки дефіцит блакитного палива, у нас закінчується й вугілля. Це значить, що вартість електроенергії підніматиметься. Закономірно до влади виникає низка запитань: Чому не відремонтували атомні станції? Чому зрештою ми знову просимо електроенергію в Білорусії? Чому не закачали газ у сховища? Але президент Зеленський і його оточення продовжують вперто заперечувати енергетичну кризу, яку вони самі й створили.

Ми, члени фракції «Батьківщина», усіма можливими способами доносили до представників влади меседж: «рятуймо країну, енергетика в небезпеці». Все-таки уряд та президент Зеленський нас почули і дали хоч якусь надію на стабільність: газ для населення буде 7 із копійками (з ПДВ та транспортуванням – 9 грн), також практично врятували якусь частину комунальних підприємств та бюджетних організацій.

Бюджетникам гарантували вартість газу у 13 грн, але знову ж таки без транспортування, а також без ПДВ. Втім і тут не обійшлося без великого «АЛЕ» – через те, що наш Кабмін працює несистемно, ми маємо великі перекоси на місцях. Наприклад, ОСББ. Останні роки всі будинки заганяли в ОСББ для того, щоб заощадити тепло і уникнути величезних втрат на теплотрасах, і закликали ставити котли. У підсумку люди створили ОСББ, самі себе обслуговують та купують газ. Так ось в меморандумі, який Кабмін підписав із мерами міст, про ОСББ забули, тому вони мають купувати газ по ринковій ціні, а це від 30 до 50 грн за куб. Де тут соціальна справедливість? Ми порушуємо зараз усі ці питання, бо, звичайно, це все результат непрофесіоналізму. Але найстрашніше, що далі відбуватиметься – це закриття бізнесу? Підприємці мають купувати газ за ринковими цінами. На Київщині вже одна теплиця закрилася, я думаю, в країні за лічені дні закриються всі. Найгірше у цій ситуації те, якщо теплиця закриється і взимку там не буде тепла, то вона просто зруйнується, бо її конструкція не передбачає навантаження від снігу на даху. Якщо швидко за день, два, максимум тиждень до першого снігопаду уряд не дасть якоїсь пільгової ціни на газ, то у нас більше не буде теплиць. З іншим бізнесом так само. Ви уявляєте, яка кількість підприємств задіяна, наприклад, у будівництві багатоповерхового будинку? А у всіх цих підприємств є електроенергія, є тепло, а є ще й паливо, мастило тощо. Це говорить про те, що вся економіка звужуватиметься, компанії закриватимуться. Я вважаю, що це стратегія колонізації нашої країни зовнішнім світом. Навіщо Україні мати підприємства, які виробляють свою продукцію? Звичайно, треба все завозити, а навіщо тут працездатне населення – звичайно, воно має поїхати кудись до Польщі, Німеччини чи ще кудись. Інакше увесь цей хаос пояснити не можна.

 

 

Костянтин БОНДАРЄВ,

народний депутат України,

фракція «Батьківщина»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *