Як біженка може стати прогульницею

Керівництво «АНТОНОВА» використовує утихомирюючий правовий механізм для приборкання норовистих

 

Вчора написала заяву на звільнення за власним бажанням з посади головного редактора газети «Антонов». «У зв’язку з тим, що мені і так і не надано конкретної посади, яка відповідає моїй кваліфікації журналіст, прошу звільнити за власним бажанням за згодою сторін. Дата бажаного звільнення – 28 березня цього року», – говориться в ній.

Керівництво «Антонова» просто знущалося. Мило запрошувало: «Приїжджайте виконувати свої посадові обов’язки». Але замість скороченої посади іншої так і не  запропонувало.

«Точних термінів повернення до України та прибуття на підприємство Вами не визначено, що можна тлумачити як відсутність з Вашого боку готовності приступити до виконання трудових обов’язків. Згідно з табелями обліку використання робочого часу та актів відділу кадрів ви відсутні на роботі з 14 лютого 2024 року по теперішній час, у зв’язку з чим наголошуємо на необхідності надання в термін до 17:00 28 березня до відділу кадрів підприємства документів, які підтверджують поважність Вашої відсутності у вищезазначений період, а також письмових пояснень з даного приводу на ім’я в.о. генерального директора ДП «АНТОНОВ». В іншому випадку з Вами буде розірвано трудовий договір відповідно до п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України», – написав виконуючий обов’язки генерального директора «Антонова» Євген Гаврилов.

Мій будинок зруйнували рашисти, а наші патріоти свідомо витискають шостий місяць підряд з державного підприємства. Якщо в Німеччині роботодавець спочатку розриває контракт з найманим працівником, а потім бере на роботу іншого, то в Україні на твоє місце  беруть нову людину, а невезучому слід підлаштуватися під нову команду ефективних менеджерів. Це усталена в Україні  практика. Нічого особистого, крім фінансових і приватних інтересів.

Дякую всім, хто писав на знак підтримки публічно і приватно. Можна втратити будинок, майно, статус, але людяність в стосунках – це те, заради чого варто жити далі.

Вікторія КОВАЛЬОВА

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *