74-річний киянин Едуард Рудік виготовляє електромобілі вартістю 5 тис. доларів і планує перейти на серійне виробництво.
Кандидат технічних наук, успішний бізнесмен та винахідник-ентузіаст, який понад 30 років захоплюється автомобілебудуванням, розробив легкий двомісний електрокар «Панько», передає Ain.ua.
Модель має шість акумуляторів: два – спереду і чотири – ззаду. На повному заряді машина може подолати 100 км, які обійдуться водієві у 7 гривень. Акумулятори заряджаються за лічені години. Максимальна швидкість — 70 км/год.
Просторий салон «Панько» має два місця – для водія і пасажира. З елементів управління — тільки запалювання, кермо, дві педалі — газ і гальма, а також важіль перемикання напрямків «вперед-назад», який більше нагадує тумблер, ніж коробку передач. Корпус «Панька» виготовлений із пластику. Машина орієнтована на жінок, визнає винахідник.
За словами Едуарда Рудіка, у списку бажаючих придбати такий автомобіль вже приблизно 200 осіб. Деякі готові зробити передоплату 2 тис. доларів, однак продавати те, чого ще немає, винахідник не хоче. Зараз команда конструктора шукає інвесторів, які могли б вкласти у першу партію 50 тис. доларів, яких би вистачило на випуск 10 машин.
Як зазначає Едуард Рудік, про серійне виробництво електрокара йдуть переговори з Харківським автомобільним заводом.
«Я готовий безкоштовно віддати техдокументацію та ідею, і прошу лише, щоб на корпусі машини була табличка з написом «Рудік», – пояснює винахідник. – Якщо по місту буде їздити машина з таким написом, значить я не дарма жив на Землі і мої ідеї принесли людям користь».
Включаючи роботу конструктора, інженера, який робить технічну документацію, кількох робітників, які безпосередньо збирають авто, а також витрати на комплектуючі, які замовляють у Китаї у виробника, одна машина обходиться у 5 тис. доларів.
За словами Едуарда Рудіка, запущений у серійне виробництво «Панько» може стати хорошою альтернативою для небагатих городян. «Спочатку націнка становитиме 1 тисячу доларів, – сподівається розробник. – Однак з часом вартість електрокара буде збільшуватися у зв’язку зі зростанням попиту».
Виробництво концепту, яке вимагає значних вливань, Едуард Рудік фінансує за рахунок основного бізнесу — фастівського заводу машинних масел «Аріан». За словами винахідника, на хобі йде, як мінімум, 100 тис. гривень у рік.
Концепт «Панько» повністю на ходу, однак винахідник не може проїхатися на ньому по місту. Реєстрація саморобного автомобіля в Україні, яка передбачає погодження технічної документації з автоінспекціями, санітарами, дорожниками, а також передачу машини на технічні випробування, лежить за межами людських можливостей.
Як зазначає головний інженер Олександр, зареєструвати саморобну машину практично неможливо.
«В СРСР винахідник міг прямо в ДАІ отримати номер, виконавши 16 вимог, – пояснює фахівець. – Зараз же вимог дуже багато і все дуже забюрократизовано».
Едуард Рудік зробив більше 20 моделей машин. Спочатку винахідник виробляв автомобілі зі звичайними бензиновими двигунами, як правило, від мотоциклів, а з часом почав надавати перевагу електротязі. «Бензинові і дизельні авто зникнуть через п’ять років, – прогнозує винахідник. – Майбутнє за електричними машинами на потужних, компактних і недорогих акумуляторних батареях».
Це «Косик» — гібрид, в якому буде і бензиновий, і електродвигун.
Всюдихід Едуарда Рудіка «Варяг» буде важити всього 350 кг.
«Пластиковий кузов набагато міцніше бляхи, з якої сьогодні виготовляють автомобільні кузови, і не піддається корозії, – розповідає інженер. – До того ж матеріал, який використовують для виробництва легких літаків, простий у ремонті — виправити вм’ятину можна самостійно, промазавши клеєм, зачистивши і зафарбувавши».
У винахідника багато й нереалізованих задумів, серед яких автомобіль для інвалідів, який розсовується усередині на метр, щоб людина з особливими потребами могла у нього легко сісти.
