Як повідомляється на сайті Київської облдержадміністрації в Ірпені зареєстровано зареєстровано 1 випадок гепатиту А.
Гепатит А (застаріле — хвороба Боткіна) — гостра інфекційна хвороба з ураженням печінки.
Гепатит А спричиняється вірусом гепатиту А, який знаходиться в змивах з носоглотки, крові і печінки, що виділяється з фекаліями і сечею. Отже, джерелом інфекції є хворий. Захворювання починається повільно. У початковому періоді гепатиту А хворий відчуває загальну кволість, відсутність апетиту, нудоту, помірно підвищується температура тіла. На 5—7-й день додається жовтяниця, печінка й селезінка збільшуються. Зазвичай, гепатит А закінчується видужанням, але у разі невідповідного лікування може давати тяжкі ускладнення (атрофія печінки, печінкова кома). Хворий гепатитом А обов’язково має бути госпіталізований. Даний вірус є заразливим виключно для людини і може бути виявлений тільки за допомогою електронного мікроскопа.
Крім цього, вірус може зберігати свою життєздатність на руках, продуктах, предметах і в воді, протягом кількох тижнів; при кімнатній температурі або у висушеному стані – на протязі декількох місяців, а при заморожуванні, життєздатність вірусу збільшується до декількох років. Заразити інших людей Джерело може як з останніх днів інкубаційного періоду, так і протягом усього протікання хвороби, однак найбільш заразним вважається перший тиждень хвороби. Носії вірусу є дуже небезпечним джерелом поширення цього захворювання, оскільки по суті, будучи практично здоровими, вони не дотримуються елементарних заходів, здатних захистити від захворювання як членів їх сімей, так і людей навколо. Зараження Гепатитом А відбувається через їжу, заражену воду і контактно-побутовим шляхом. Насамперед, вірус потрапляє в харчові продукти з рук, забруднених при користуванні телефоном, виділеннями при відвідуванні туалету, поручнями трамвая, автобуса та інше.
Профілактика гепатиту А полягає у дотриманні загальносанітарних заходів.
За своїм клінічним перебігом, Гепатит А підрозділяється на три стадії: продромальна (переджовтянична), жовтянична і стадія одужання. На першій стадії пацієнти скаржаться на зниження апетиту, розбитість, загальне нездужання, болі в області печінки, нудоту і блювоту, відрижку. Нерідко спостерігається підвищення загальної температури тіла до 37-38.5 С. За своєю тривалістю, переджовтяничний період коливається від декількох днів до двох – трьох тижнів. Період розпалу хвороби, або жовтяничний період, настає досить швидко. Після настання більш менш виразного поліпшення загального стану, досить раптово виникає жовтяниця. Насамперед, у пацієнтів відзначається жовтушність склер, потім м’якого і твердого неба, шкіри обличчя і тулуба, а трохи пізніше і кінцівок. Найчастіше, свого повного розвитку жовтяниця досягає на четвертий – сьомий день. У хворих розвиваються головні болі, адинамія, спостерігається свербіж шкіри, безсоння, з’являється дратівливість. Пульс стає рідкісним, артеріальний тиск знижується. Одночасно з цим збільшується печінка, досить часто схильна до збільшення селезінка. Сеча стає темною внаслідок того, що з нею у вигляді уробіліну починає частково виділятися білірубін, що затримується в крові. Кал ж навпаки, знебарвлюється внаслідок того, що досить мало білірубіну потрапляє в кишечник. За статистичними даними, середня тривалість жовтяниці два – три тижні, проте нерідко вона затягується до двох – трьох місяців. Хворий формально вважається видужалим після нормалізації розмірів селезінки і печінки, зникнення жовтяниці, при загальному задовільному стані і при припиненні диспепсичних скарг. Однак, не дивлячись на зовнішнє одужання, після виписки зі стаціонару, кожен хворий повинен перебувати під поліклінічним спостереженням.
