Цивілізований світ зацікавлений у ліквідації ерефії

Рашисти теоретично не можуть потрапити до раю

В окупантів них є дуже гарна і влучна приказка: гарно там, де нас немає. Краще й не скажеш. Кацапи навіть теоретично не здатні потрапити до раю. Позаяк рай – це там, де їх не має. Якщо кацап потрапляє до раю, то він автоматично перетворюється на пекло.

Пересічний обиватель ерефії йде вбивати кого скажуть (наразі, вказали на українців) і сам гине за державу, яка забезпечує його доступним дешевим алкогольним питвом. Якщо цього не відбувається і кацап змушений переходити на вищий для себе рівень – варити самогонку (звісно, якщо вдасться не випити її на стадії брати), то його стає непотрібною така держава. Він вже сам собі держава. Замість того, щоби йти воювати стане змушений охороняти брагу і самогонний апарат від сусіда.

 

Вся ерефія – «трішкін кафтан»

Суть речей у тому, що росія захопила й намагається далі захоплювати все більше територій, на яких не спроможна навести лад. Очі завидющі, руки загребущі, але не вистачає розуму навести лад в своєму царстві.

Елементарний логічний аналіз статистичних даних з відкритих джерел. 140 мільйонів росіян (до початку повномасштабного вторгнення – а зараз, звісно, менше майже мільйон загинуло в Україні та ще мільйони втекли від мобілізації за кордон) проживають на території понад 17  мільйонів кілометрів квадратних (без нині тимчасово окупованих територій). Тобто, густота населення 8,4 кацапа на кілометр квадратний була до початку великої війни, а тепер, зрозуміло, ще менше.

Для порівняння: площа України без окупованих територій становить майже 604 тисячі км. кв. На 2020 рік населення (також без окупованих територій) становило трохи більше 41 мільйона людей. Словом, 75 українців на кілометр квадратний.

Населення сусідньої з росією Фінляндії,  яка не так давно завдяки зусиллям «великого комбінатора» вступила до НАТО, понад 5 мільйонів людей, при загальній площі країни 338 тисяч км. кв. Густота 16 фінів на кілометр квадратний – що удвічі більше, ніж в росії. Польща при території 312 тисяч км. кв. має населення близько 38 мільйонів – густота 120 людей на км. кв. Китай (КНР без Гонконгу і Тайваню) має територію близько 9,5 мільйона км. кв., на якій проживає 1,4 мільярда людей – густота майже 144 китайці на км. кв.

А тепер увага: Японія розміщується на островах загальною площею майже 378 км. к., на яких живуть близько 127 мільйонів японців, густота – 335 осіб на км. кв.  Тобто виходить, кількість населення Японії та ерефії практично однакова, натомість територія рф у 45 (!!!) разів більша за японську. Виникають запитання: де ж справедливість? І чи не варто поділитися?! Тим паче, враховуючи історичні територіальні претензії Японії до росії.

Всі ці розрахунки засвідчують непомірні імперські амбіції ерефії, які призвели до того, що вони у різні часи захопили значно більшу територію, ніж здатні навести лад чи просто контролювати. У самих росіян є приказка про «трішкін кафтан». Зараз сама росія перетворилася на «трішкін кафтан», який неможливо «залатати». Можна лишень здогадуватися, де він порветься в наступному місці. То в Херсоні, то під Харковом, то на Курщині, а нещодавно –  у Сирії. Де прорве наступного разу? Можна прогнозувати. Але нехай це буде черговою несподіванкою. Тим більше, досвід засвідчує, що вдалими виявлялися операції, які не анонсувалися й не обговорювалися на загал. Іншими словами, де тонко – там і рветься. Відтак, цілком реальною стала тактика намацувати тонкі місця, в яких утворювати прориви. У широкому розумінні цього вислову.

«Галузево» в ерефії також не вистачає засобів затуляти всі «дірки». Військові об’єкти, плюс нафтобази, спиртзаводи, енергетичну інфраструктуру… На величезній території все це не прикриєш від «Хаймерсів», «Атакамсів», «Паляниць», «Нептунів» та ін. Тож очікуємо на продовження «гойди» у різноманітних локаціях та сферах життєдіяльності.

 

Президент Штатів теоретично не може «хорошим» для росії

Наразі ми стаємо свідками повільного, але неухильного спростування іще одного міфу рашистської пропаганди про «хорошого» для них президента США.

Такого апріорі не може бути. Оскільки очевидний конфлікт інтересів двох імперій, який тільки загострюється. Пригадайте, що якісь 5 років тому під час виборів президента України проросійським кандидатом вважався Зеленський. Ну розчарував рашистів. Що поробиш?! Така ж доля їх очікує із Трампом.

Можна сказати пафосно: президент країни насамперед відстоює інтереси своїх виборців, свого народу. Можна сформулювати таку думку більш приземлено: лобіює інтереси фінансових кланів, енергомонополістів і т. ін.

Обидва міркування мають право на існування. До того ж, цілком нормальним є їхнє поєднання. Вони в будь-якому разі сходяться до одного: Штати і західний світ загалом зацікавлені в ліквідації (розпаді, як колись ссср) росії.

Допоки що в Трампа не склалося передзвонити путлеру (невже в когось телефон відключений за несплату?!).  Одна справа передвиборчі обіцянки, а інша – статус можливих переговорів. Адже офіційно влади США та провідних європейських країн не визнають ні путіна легітимним президентом, ні їхню госдуму законно обраною. Тож в якому статусі можуть вести з ними якісь перемовини лідери західних країн? Хіба що, як з приватним особами. Або ж доручити цю справу своїм помічникам нижчого рівня чи посередникам на кшталт Ердогана й Орбана.

Очікуваний парад народних республік зі складу рф

Загалом, сутність і поведінка росії на міжнародній арені нагадує ситуацію в сім’ї, коли молодший брат виростає більшого розміру за старшого брата, внаслідок чого вирішує, що це він є старшим. Але ж розміри можна і треба вкоротити.

Упродовж не так вже й великого в історичному вимірі періоду московську, а потім російську та совіцьку імперію не руйнували (добивали) остаточно, хоч і могли б зробити. Як, наприклад, сторіччя тому в 1920-х роках, а раніше Наполеон, Сагайдачний…

Справа у тому, що москворосія видавалася виснаженою, непотрібною й нецікавою. Але нині вони вже дойняли весь цивілізований світ настільки, що в аналітично мислячих людей вже не виникає сумнів стосовно необхідності ліквідації ерефії – розформування її на різного роду і розмірів «народні республіки», які змагатимуться між собою, хто краще поводитиметься – з тими й співпрацюватиме цивілізований світ.

Юля СВІЧКОГАС

Олександр НАКАЗНЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *