Зранку у приміщенні Ірпіньради відбулося продовження подій, що стали наслідком суботнього зібрання громади, якому намагалися завадити, не даючи ключа від актової зали. Незважаючи на таку приховану протидію, зустріч громадськості з секретарем Ірпіньради в. о. міського голови Богданом Мельничуком все ж таки відбулася. На ній громада підтримала Богдана Омеляновича, визнавши його наразі єдиним легітимним очільником міста.
Сьогодні зранку Богдан Мельничук разом зі своїм першим заступником Миколою Головкевичем на другому поверсі виконкому проводили планову нараду керівників комунальних підприємств міста. Тим часом представники громадськості біля вхідних дверей до міськради перестріли Юрія Денисенка, який також вважає себе чинним секретарем міськради. Люди почали йому докоряти за замкнені двері й неповагу до громадськості, яка в суботу зібралася на збори. Юрій Денисенко відповів, що дав дозвіл проводити збори у Центральному будинку культури (район БКЗ). На це люди в не зовсім дипломатичній формі заходилися пояснювати Денисенку, що він не має повноважень давати чи не давати подібні дозволи, а повинен виконувати волю громади. І взагалі, м’яко кажучи, краще б не заважав працювати іншим. При цьому Денисенко спробував заборонити фотозйомку цих словесних перепалок головному редактору журналу “Пульсар Приірпіння” та газети “Про Ірпінь” Юлії Бережко-Камінській. Проте, присутні, у тім числі й колеги-журналісти, пояснили адвокату Денисенку, що вона має право проводити зйомку без його дозволу в публічному місці. Юрій Олександрович помітно нервуючи, змушений був змиритися з фото та відео фіксацією подій на сходах та всередині приміщення міськради. Тим більше, що його невдоволеність тільки збільшила кількість бажаючих фіксувати для історії словесні перепалки депутата, який вважає себе секретарем міськради.
Записувати справді було що. От наприклад, підходить представник громадськості й запитує в Денисенка: “Скільки занесли бабла реєстратору, аби він вніс Вас в єдиний державний реєстр?”. На що Денисенко спочатку рефлекторно видає представнику громадськості: “Ти що – дурачок?”, а потім вже розважливо відповідає: “Зверніться до фахового адвоката, а не дилетанта”. (Відеофрагмент цього спілкування дивіться натиснувши ТУТ). Ну, як з цього приводу не пригадати армійську хохму: “перебєжкамі от мєня до слєдующего дуба”?!
Під час словесної перепалки згадали й кімнату №2 в контексті заохочення її керманичів. Пригадали вісім з лишком соток землі, які рішенням земельної комісії зібралися надати громадянину І.Лехману. Збуджений Денисенко одразу запросив одного з лідерів Спілки громадських організацій “Ірпінський Дім” Максима Плешка зайти з’ясувати це питання у відділі земельних ресурсів, що на четвертому поверсі міськради. Разом з ним туди подалися з півтора десятка представників громадськості та ЗМІ.
Працівник відділу земельних ресурсів показав відповідні документи. Денисенко пояснив ситуацію таким чином. Ірпінська сім’я з п’яти чоловік вже давно проживає в будинку, розташованому в садибі загальною площею 18 соток. Мовляв, вони не можуть в Ірпені приватизувати всі 18 соток, а тільки 10 – тож і вирішили віддати “зайву” землю першому стрічному, яким суто “випадково” виявився І.Лехман, що став відомий своєю діяльністю по кімнаті №2, підбурюючи народ спочатку підтримувати Скаржинського, а віднедавна Денисенка.
Ні Денисенко, ні його прихильники не змогли пояснити: чому б членам сім’ї, що з якогось дива надумала ділитися восьми сотками землі з Лехманом, самим не приватизувати собі по кілька соток, аби не перевищувати означений Денисенком 10-сотковий ліміт? Словесна перепалка з цього приводу переросла у штовхану в кабінеті та коридорі міськради, яка мало не перетворилася у бійку.
Після чого депутат, що вважає себе секретарем Ірпіньради закинув докір помічнику Б.О.Мельничука Олегу Ополінському, що він начебто написав заяви на отримання земельних ділянок. Олег Анатолійович назвав це провокацією, зажадавши доказів сказаного Денисенком. Юрій Олександрович кілька хвилин ходив кабінетами міськради, після чого приніс папірець, в якому згадувалося прізвище Ополінський кілька разів. Громадськість взялася за вивчення цього “компромату”. Виявилося, що у заяві йшлося про добудову існуючого будинку, знесення аварійних дерев і т. ін. Та, головне, що ці заяви були подані від… однофамільців помічника депутата О.Ополінського.
P. S. Як стало відомо Правді Ірпеня після того, як громадськість та журналісти залишили приміщення міськради, до кабінету новопризначеного керуючого справами Миколи Махнівського вдерлися люди спортивної статури й вивели його з кабінету, забравши ключі. (Відео свідчення працівникам мілції з цього приводу дивіться натиснувши ТУТ).
Завтра о 9-й годині в Ірпінському міському суді відбудеться слухання справи з легітимності рішення Ірпінської міськради про вибори Ю.Денисенка секретарем Ірпіньради.
