В Україні бум реклами ринку форекс. Форекс – це міжнародний валютний ринок, учасники якого заробляють на різниці курсів світових валют. Сьогодні тільки лінивий не може стати трейдером на цьому ринку. Потенційних клієнтів заманюють безкоштовним навчанням та легким збагаченням. Безкоштовний сир з мишоловки – кілька сотень гривень на рахунок клієнта – нібито подарунок від компанії. І мало хто з тих, хто ловляться на такі об’яви, підозрюють про ризики форексу і те, що на ньому можна не лише заробити, а й втратити кошти. Про це на бігбордах ні слова. Навіть дрібним шрифтом. Така реклама розрахована на пересічних українців, які не дуже обізнані з даною фінпослугою. Вони навряд чи матимуть змогу та кошти, щоб боротися з несправедливістю, яка панує на цьому непрозорому ринку.
В Україні регулюванням ринку форекс не опікується жоден державний орган. Фрагментарно за ним спостерігає Нацбанк: він наглядає за банками, які надають клієнтам послуги Forex. А от різноманітні форексні клуби (в більшості неліцензовані брокери) залишаються поза його увагою. Одна з ознак лжекомпаній – відсутність можливості переказу коштів до неї банківським переказом. І саме цей сегмент фінансового ринку є агресивним на рекламу.
Брокери лукавлять, коли говорять своїм клієнтам про надання прямого доступу до торгівлі на міжнародному фінансовому ринку на такі інструменти як валюта, дорогоцінні метали, акції, ф’ючерси. Насправді ніякого доступу до біржі вони не надають і торгівлі, як такої, не відбувається. Людина думає, що торгує (заробляє або втрачає гроші зі свого рахунку), насправді вони лежать у так званому «общаку» контори. Більшості неліцензованих брокерських контор в нашій країні невигідно, щоб початківець робив прибуткові, успішні угоди і виводив гроші з уже її рахунку. Є безліч вивертів, до яких вдається форекс – брокер, щоб клієнт думав, що втрачає гроші, у той час, як вони залишаються у власника контори. Початківець звинувачує себе або ринок, не підозрюючи, що гроші у нього відбирає сам брокер. Те, що трейдер бачить на своєму екрані – запущена брокером програма, яка візуально ідентична програмі закордонних брокерів з ліцензією. Насправді в неї внесені корективи програмістів для того, щоб на екран виводилися результати, які будуть вигідні самому брокеру. З моменту вчинення трейдером перших угод, на його гроші починається справжнє полювання. І боротьба відбувається зовсім не на фінансових ринках.
На сьогодні на форексі існує кілька механізмів, які дозволяють легально «відбирати» кошти у клієнтів. Зокрема це «запізнення» виконання угоди. Справжній ліцензований брокер будь-яку угоду (купити, продати) зобов’язаний виконувати менш, ніж за 1 секунду – одним клацанням мишки. А ось брехливий брокер часто виконує угоду 30 секунд, хвилину і т.д. Із затримкою. У цей час на екрані з’являються повідомлення типу «ордер у виконанні» або «торговий потік зайнятий». Більше того, брокер відкриває запізнілу угоду і трейдер не тільки не дозаробляє, а й починає втрачати гроші.
«Лжеброкери» беруть великий відсоток з кожної виконаної операції. Такі комісії значно зменшують заробіток трейдера. Спотворює він і індикаторі (фінансові, технічні), якими користується трейдер, і які є сигналами для входу та виходу з угоди. Через це трейдер зазнає збитків.
Також форексні контори заманюють простих інвесторів (людей з грошима, які не вміють торгувати чи не мають на це часу, але які не проти примножити свій капітал), та рекомендують «біржового гуру» (трейдера), у якого показники торгівлі високі та успішні. Радять інвестору віддати свої гроші під управління такому гуру взамін на певний відсоток від наторгованого прибутку. Кінцівка очевидна: після кількох начебто вдалих угод, цей горетрейдер зливає гроші начебто на ринку. Після втрати коштів контора відхрещується і спирає всі гріхи на біржового гуру, начебто, вона ні в чому не винна, а це було рішення клієнта про надання коштів під управління. А люди втрачають від кількох сотень доларів до кількох десятків тисяч.
До речі, відрегулювати рекламу форекс-дилерів пропонують і в парламенті. Автори зареєстрованого там на початку липня законопроекту № 2208а, пояснюють, що переважна більшість компаній, які провадять діяльність з надання форекс-послуг на території України і отримують клієнтів завдяки рекламі на її території, не мають відповідних дозволів і ліцензій і не є резидентами України. Українські клієнти відправляють на закордонні рахунки таких компаній суми, які за різними оцінками становлять близько 4 мільярдів гривень на рік, з яких не сплачуються податки і які, як правило, не повертаються в Україну. Така законодавча ініціатива дозволить суттєво зменшити неконтрольований відтік валюти за межі країни та унеможливити діяльність шахрайських компаній на форекс-ринку України.
Дмитро КОВАЛЬОВ,
місто Ірпінь
