Висота залізничної колії – межа, до якої може розливатися Ірпінь-річка
Найбільша небезпека затоплень – у квітні
Не збулися прогнози тих, хто казав, що буцімто ми вже ніколи не побачимо звичної сніжної зими, мовляв, зберігайте світлини зі снігом, аби потім дітям-внукам їх показувати. Цьогоріч зима таки прийшла, хоч і запізнилася десь на половину свого календарного терміну.
Якраз це й приховує небезпеку навесні, яка наразі зі змінним успіхом вступає у свої права. Обізнані з природніми явищами люди небезпідставно побоюються швидкого танення снігів. Позаяк це може обернутися великою повінню із затопленням не тільки заплав річок, а й інших земель, які вже давно вважаються суходолом.
Наразі танення проходить повільно. Природа наче нас оберігає від затоплень. Але ця ситуація не певна. Підводні горизонти та річки на поверхні вже набрали вдоста води. Не критичний рівень, але вже «по самі вінця». При цьому останніми днями зарядили рясні дощі. Ще трохи – й може початися різкий паводок, внаслідок якого річки вийдуть зі своїх берегів.
Але ще більша небезпека затоплень очікує на наші землі у квітні. Звично саме цього місяця приходять талі води із верхів’їв Дніпра і Десни, піднімаючи рівень місцевих водойм, до цього час вже наповнених розталим снігом та дощами.
В Ірпені залізницю підняли вище, ніж у Бучі
З огляду на все це місцевих жителів найбільше цікавить можливий рівень затоплень у нашому Ірпені. Занепокоєні люди згадують розливи попередніх повеней та запитують, до якого рівня взагалі може піднятися вода, вийшовши із берегів Ірпінь-річки? Відповідаючи коротко, можна сказати, що висота залізничної колії, яка проходить через наше місто – і є тим рівнем, який не заливають повеневі води.
Справа в тому, що залізницю Київ–Ковель проектували і будували це за царату на зламі ХІХ-ХХ століть. Тоді на Ірпінь-річці ще не було ніяких дамб, ніякої меліорації в заплаві та інших подібних витворів совкового дебілізму. Тогочасні інженери, врахувавши рівень розливу Ірпінь-річки під час повеней, підняли залізницю на таку висоту, аби її не доставало водою. Позаяк, все, що нижче рівня залізниці раніше заливалося паводковими водами – відтак може бути затоплене і в майбутньому, причому як у віддаленому, так і дуже близькому.
Про піднятий рівень залізниці на теренах Ірпеня можна візуально пересвідчитися на її відтинку від переїзду (між вулицями Тургенівська та Котляревського) до мосту через річку Буча. Геодезисти можуть назвати точну цифру, а візуально залізниця в районі платформи Лісова Буча десь на півтора метра нижче, ніж в районі згаданого Ірпінського переїзду.
Чому саме після нього на такому невеликому перегоні (при чому з поворотом) колія, як для залізниці надто різко, пішла вниз? Тому, що саме в цьому місці знаходиться вододіл між річками Ірпінь та Буча. Остання розливається не так високо – тож залізничне полотно дозволяє прокласти нижче.
Підгірну затоплювало повністю, вода добиралася до Северинівської
Окрім природніх чинників існують ще й техногенні. Споруджена понад півстоліття тому дамба Київського водосховища вища за рівень Ірпінь-річки. Відтоді вона не впадає звично в Дніпро, а закачується туди насосами поблизу Димера.
Бували випадки, коли насоси ламалися. Тоді річка розливалася, незалежно від пори року й часу настання повені. Ірпінські старожили розповідають про такий випадок на початку 1970-х років. Через поломку насосів містом розлилася вода, затопивши всю вулицю Підгірну (об’їзна дорога під залізничним мостом), добравшись аж до Северинівської (тоді ще Жовтневої).
До чого все вище сказане? До того, що майбутній історичний рівень повені Ірпінь-річки чітко означить, де і що в Ірпені можна, а де взагалі не можна нічого будувати. Невеликі приватні будинки підтоплення перенесуть легше, аніж багатоквартирні висотки, які додумалися розміщувати в заплавних землях. Але то вже будуть проблеми тих, хто будував, точніше інвесторів, які профінансували забудову заплави.
У випадку затоплення до телефона ДСНС «101» варто буде додати ще номери не тільки страхових кампаній, а й телефони меліораторів, забудовників, представників влади, які надавали дозволи на такі будівництва.
Поки що про всяк випадок варто готувати човни та інші плавзасоби, а також засоби фото і відеофіксації підтоплень – вже для майбутніх поколінь, аби вони не повторювали помилки згаданих меліораторів і забудовників.
Довідково: Про небезпеку та наслідки повеней і паводків на сайті ДСНС є наступна інформація: «Фактори небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварій на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин.
Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали. Споруди, що періодично потрапляють у зону затоплення, втрачають міцність, внаслідок розмиву фундаменту виникає нерівномірне його осідання, з’являються тріщини, псуються від корозії металеві конструкції, гниє дерево тощо».
