Міський голова Ірпеня Володимир Карплюк відреагував на критику висловлену в публікації сайту «Зоря Приірпіння» під заголовком GPS ДЛЯ СОВІСТІ ЧИНОВНИКІВ. Втім, реакція була досить своєрідною. Замість догани він висловив подяку керуючому справами виконкому Максиму Плешку за користування службовим автомобілем в особистих цілях. Мовляв, він віддав дві свої зарплати на АТО – тож йому можна. От і вірте після, що нинішні ірпінські чиновники живуть на одну зарплату.
Як з цього приводу не пригадати досвід європейських країн, який ми начебто прагнемо переймати, коли посадовці найвищого державного рівня самі подають у відставку в подібних ситуаціях. Усі начувані про гучний скандал з відставкою через те, що швецький міністр помилково розрахувалася в магазині службовою карткою.
Один мій знайомий, повернувшись з Німеччини, розповів таку історію. Його німецький товариш зустрічає на вулиці невеличкого містечка (десь, як наш Ірпінь) досить невиразно одягненого чоловіка, який пішки йде вулицею. Спілкується з ним, прощається, а потім повідомляє, що це бургомістр (тобто, міський голова) їхнього міста, який повертається на роботу з обідньої перерви. На запитання здивованого українця, чому міський голова пересувається пішки (невже в їхній мерії немає жодного авто?) німець відповів: якби хтось побачив хоча б раз, що бургомістр скористався службовою машиною в особистих цілях, то наступного дня він би просто позбувся своєї посади.
Вочевидь, наведені приклади європейських звичаїв не для Карплюка та його оточення. Не хочеться «читати мораль», бо як то кажуть, усі ми не безгрішні. Але, коли певна категорія людей чи політична сила намагається видавати себе за якихось святош, «принципово нових» діячів, наче з іншого тіста зроблених, то мимоволі пригадується приказка, що все нове – це добре забуте старе.
Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО
