На ірпінському кладовищі відбулося перепоховання тіла поліглота, викладача вищих навчальних закладів Олександра Івановича Кислюка, – розповів на своїй сторінці у ФБ Анатолій зборовський.
Народився Олександр Кислюк 16 січня 1962 року в селі Голичівка Корецького району Рівненської області. У 1984 році закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. У 1984–1991 роках учителював у селах Корецького району. Із 1991 року займався викладацькою та перекладацькою діяльністю. Викладав сучасні іноземні та стародавні мови у Київській духовній академії і семінарії Української православної церкви Київського патріархату, Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова. Олександр Кислюк переклав українською мовою багато класичних творів зі стародавніх і сучасних іноземних мов: давньогрецької, латини, церковнослов’янської, англійської, французької і німецької. Він брав участь у перекладі богослужебної літератури. Цими перекладами користуються в храмах Православної церкви України. Серед перекладених ним авторів Арістотель, Тома Аквінський, Карл Ясперс, Сібе Шаап, Йоахім Ріттер, Ксенофонт, Корнелій Таціт, Юстиніан. Переклад філософського твору свідчить про дуже добре знання перекладачем іноземної мови. А переклад із латини хроніки автора ХVІІ століття є доказом знання автором історії. Олександр Іванович переклав із латини хроніку польського автора Самуеля Грондського “Історія козацько-польської війни” і, ґрунтуючись на цій праці, написав низку статей із історії Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 років.
Священник о. Сергій Мірошниченко згадує, що він був учасником зустрічі козаків Ірпінського куреня з панотцем Кобзарського цеху Миколою Будником в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї. Після цього молодий робітник Мірошниченко почав відвідувати Миколу Будника і познайомився у цехмайстра з викладачем Олександром Кислюком. Олександр Іванович запропонував Сергію вступити до духовної семінарії. Отець Сергій згадує, що коли під час навчання в семінарії треба було написати якусь роботу, то в той безінтернетний час необхідні книги він завжди знаходив у особистій бібліотеці Олександра Кислюка. Так Сергій Мірошниченко став на шлях служіння Богу. Тепер священники Православної церкви України архієрей о.Володимир Черпак і о.Сергій Мірошниченко провели Олександра Кислюка в останній шлях.
Я часто зустрічав Олександра Івановича в Ірпінській міській бібліотеці ім. Максима Рильського. Кислюк був мабуть найбільшим читачем бібліотеки. Тут він користувався Інтернетом, переглядав свіжу пресу, брав необхідну літературу.
Востаннє я бачив Олександра Івановича 4 березня на головній площі міста. Ірпінь уже обстрілювали, йшли бої з московськими загарбниками. А згодом дізнався, що вже наступного дня, 5 березня, Олександра Кислюка вбили…
В Інтернеті, навіть у Вікіпедії, можна прочитати, що Олександра Кислюка розстріляли російські окупанти в Бучі. Це не зовсім так. О.І. Кислюк оселився в Ірпені на вулиці Ново-Оскольській (Ірпінь притягує до себе таланти).
Того дня на Західній вулиці несподівано з’явилась колона російських танків. Окупанти відкрили вогонь по блокпосту і будинках. Олександр Кислюк був дома. Але цегляна стіна не змогла витримати удару снаряда з танкової гармати. Кислюка поранило осколком у живіт. Будинок загорівся. Квартирант Кислюка витягнув його на ґанок, але мусив сам ховатися, бо над подвір’ям літали російські кулі і снаряди. Палали будинки сусідів…
Після бою тіло Олександра Кислюка закопали біля руїн його будинку. Наприкінці травня волонтери відкопали тіло і відвезли в морг у Бучі. У медичному висновку причиною смерті вказано осколкове поранення живота.
І от тепер Олександра Івановича перепоховали, як належить, із священниками. Він залишив по собі добру пам’ять у друзях, учнях, людях, які його знали. Ми розповідатимемо про цю чудову людину. Звичайно, з часом жива пам’ять перерветься. Але залишаться наукові статті, перекладені Олександром Кислюком книги. Світочі людської думки промовлятимуть до читачів українськими словами Олександра Кислюка. Вічна пам’ять талановитому українцю Олександрові Кислюку.
Від редакції «Зоря Приірпіння»:
Наразі триває процес перейменування вулиць Ірпеня. Ініціативна група шанувальників творчості Олександра Кислюка висловила ідею його іменем назвати нинішній російський топонім – вулицю Ново-Оскольску, на якій жив творив і загинув видатний ірпінчанин.
