Такий, як для Ірпеня невтішний висновок, випливає із рішення Кабміну стосовно створення районів Київської області, яким зокрема передбачається створення Бучанського району, до складу якого увійде й Ірпінська ОТГ.
Іншими словами, Буча, що до 2007 року була підпорядкованим Ірпеню селищем, тепер стає районним центром, якому вже підпорядковуватиметься Ірпінь. Такі адміністративні викрутаси стали можливими насамперед внаслідок діяльності однієї політичної партії під назвою «Нові обличчя». І хоч насправді вони вже далеко не нові, це просто поганяло в них таке, але такої новації від них мало хто чекав. Втрата Ірпінем статусу лідерства в регіоні – вочевидь найбільша ідеологічна поразка за часи недовгого керування та перебування при владі «Нових облич» у нашому та кількох сусідніх містах.
У Бучі фракція НО складається із 8 депутатів. Зокрема, друга посадова особа – секретар Бучанської міськради Василь Олексюк також отримав депутатський мандат по списку «Нових облич». Фактично їхня фракція є ключовою у БМР. Дії бучанських «Нових облич» спрямовані на підтримку своєї Громади, але не Ірпеня, і не «рідної» (чи якою вона там їм доводиться?) партії. Чого не скажеш про діяльність ірпінського КіНО (Карплюк і «Нові обличчя»), яке не змогло відстояти інтереси допоки що очолюваного ними Ірпеня.
У випадку із Бучанською партійною організацією спостерігаємо очевидне протистояння із Ірпінською НО. Остання не виявляється спроможною ні на що, окрім безрезультатних «акцій протесту» з використанням адмінресурсу. Така неспроможність «Нових облич» посприяла втраті адміністративного лідерства й нехтуванню інтересів Ірпеня при створенні нових районів Київщини.
Буде смішно, якщо нинішні безпорадні КіНОшники перед місцевими виборами 25 жовтня знову поставлять «затягану платівку» про монолітність партійних рядів, розбудову структури партії та подібну звичну для них демагогію. У наслідок описаних вище подій виникає логічне запитання: навіщо згадані невдахи з мандатами взагалі нам потрібні у владі?!
