Щойно вийшов з друку новий роман нашого земляка-письменника Валентина Собчука «Літо на Парнасі». У сюжетних лініях якого переплелися історія та сучасність Ірпеня разом з любовними пристрастями, уподобаннями, мріями-роздумами, життям і побутом історичних та сучасних гостей і жителів нашого міста.
Свого часу про роман Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін» критики писали: «Жодна справжня енциклопедія не дасть такого лаконічного й водночас повного уявлення про епоху, про побут, ідеали, звичаї і пристрасті представників усіх станів. Роман унікальний широтою охоплення дійсності, багатосюжетністю, описом особливостей епохи, її колориту».
Так само і роман Валентина Собчука «Літо на Парнасі» визначний не тільки історичним розповідями про Ірпінь, багатогранністю образів та сюжетних ліній, а й влучним описанням сучасного Ірпеня – його нинішніх представників, традицій і звичаїв, особливостей нинішньої епохи «великого дерибану». Про який нащадки судитимуть не з сухих статистичних звітів чи сюжетів та публікацій-одноденок сучасних ЗМІ, а саме з таких літературних творів, як щойно виданий роман «Літо на Парнасі».
Для прикладу наведу один уривок з цього твору, в якому устами одного з героїв описується сучасний Ірпінь:
Ех, друже, гублять наш Ірпінь, бачиш, з балкона на балкон сусіднього будинку можна доплюнути, а якшо не дай Бог, якесь ЧП, й людям треба буде вийти всім разом, то в дворі не розминешся. Маємо шалений будівельний синдром — мало не всі депутати пішли в забудовники молоді й вже добре «підтоптані…
Наразі біля нових багатоповерхівок не було ні душі, й Владислав вже вкотре подивувався цій міській реалії, коли біля багатоквартирних будинків важко зустріти людей й попрохати про допомогу. Через що багатоповерхові будинки нагадували йому безлюдні бетонні скелі, в яких холодною кригою зблискували віконні шибки, байдужі до всього, що було поза межами квартир.
Подібних сучасних та історичних описів-характеристик різних епох Ірпеня та його представників чимало в романі Валентина Собчука «Літо на Парнасі». Тож читайте, аналізуйте, робіть висновки.
Словом, хто зрозуміє ідею твору – той її зацінує, а хто не збагне, той на історичне забуття себе програмує.
