Настає сезон дров… тобто, опалення – читай дрова. Ну це так, як то кажуть, на крайній випадок. Хоча все може бути. Перефразовуючи давню істину: хочеш миру – готуйся до війни, можна сказати, хочеш тепло перезимувати – заготуй дрова.
Причому, дрова навіть не головне, у цьому плані. Суть питання зводиться до технічної можливості опалювати ними своє житло, а не просто грітися біля багаття на вулиці.
Словом, на цю публікацію мене надихнуло нещодавно встановлений дров’яний камін для обігріву будинку відомої ірпінчанки Юлі Шиховцової.
Забігаючи вперед, чи то назад, розповім, що вже маю досвід кількох опалювальних пічних сезонів у поточному тисячолітті.
Не кажучи вже про глибоку історичну пам’ять і порівняно недавній автентичний досвід дитячих років, коли споглядав, як діди-баби пічним опаленням забезпечували навіть більший рівень комфорту, про який вже потім почали казати: а як же так без газу жити можна?!
Філософія дров’яного палія
У людини, яка опалює своє житло дровами, виробляється не тільки технічна практика й економічна стратегія на опалювальний сезон, а й загалом філософія дров’яного мислення. Отак, буває, топиш пічку дровами, а потім заходиш у якесь круте офісне приміщення, бачиш коштовні дерев’яні меблі – і першою думкою виникає: як їх краще розрубати і чи гарно воно горітиме?!
Звісно, не відразу до цього доходиш. Потрібно хоча б один опалювальний сезон дровами відтопити. Тож подальша розповідь для початківців-дровопалів, когорта яких сезону 2022-2023 вочевидь суттєво поповниться. Насамперед дрово-чайників у прямому у переносному значенні.
Отже далі про всі переваги індивідуального опалення свого житла, насамперед до уваги тих, хто встановив дров’яні пічки, каміни, буржуйки у будинках та навіть квартирах, які раніше ними не опалювалися.
Передовсім потрібно, щоб була тяга. Тобто дим максимально виходив на гору, а не в опалюване приміщення. Для цього необхідно обладнати димохід (трубу) якомога вище рівня вашого будинку. В ідеалі метрів 2–3 над дахом. Чим вище – там краща тяга. Але це суто технічна порада на етапі спорудженню пічного опалення. Далі про практичні навички і тепловіддачу.
Які дрова, коли і як рубати найкраще
Якщо ви не закупили цілком достатньо вже готових дров для зимового опалення і підвозите та готуєте їх до пічки протягом сезону, то наступна інформація буде корисною.
Легко займаються сухі й легкі дровиняки. Проте й горять вони не довго. Словом, простий приклад із шашличної практики. Сосна і верба на розпал – дуб і акація для жару. Існують чимало проміжних варіантів деревопаливних порід. Після однієї зими, опалюваної дровами, «просунутий користувач» сам навчиться орієнтуватися в енергомісткості дров’яного палива. Загальний орієнтир такий: візьміть у руки дві сухі дриветні однакового розміру різних порід. Легша з них краще розпалюватиметься, а важча – довше займатиметься, але краще горітиме, віддаючи більше жару.
Ще вірно кажуть: дрова рубають – то тріски летять. Добре, що летять недалеко. Збирайте їх і використовуйте для розпалу пічки. Також доречно облаштувати біля пічки невеличкий склад з просушкою сирих полін, які швидко займатимуться підсушеними. Такий собі конвеєр: двір–сушарка–піч.
Краще рубаються дрова без суків. Тобто, коли пиляєте, то враховуйте цей момент. Робіть менших розмірів пеньки із сучками. Пиляються дрова краще мокрі, а от рубаються – сухі. Якщо у вас не має можливості зберігати всі дрова в захищеному від опадів місці, то висушіть і розрубайте скільки зможете. Дрова, які важко розколоти вологими, значно легше вам піддадуться за морозної погоди. Замерла в середині вода зіграє на користь дроворубам. Адже вона замерзаючи при 0 градусах зменшується, але за температури –4С лід розширюється. У такий спосіб руйнуючи деревину зсередини.
Очищення пічкою
Опалення відкритим вогнем – це очищення. Наразі йдеться не про середньовічну інквізицію, а про нинішню практику Третього Тисячоліття. У печі можна спалити, хоч і не повністю, але майже все, що звично відправляється у побутові відходи.
Насамперед, це всілякі корки та лушпиння з цибулі, картоплі, шкаралупи з насіння та яєць і т. ін. Здебільшого вони не являють якоїсь енергетичної цінності, навіть добре просушені, проте це добрий спосіб утилізації таких побутових відходів. А деякі навіть на розпал принагідно знадобляться. Наприклад, лузга від насіння чи шкаралупи від горіхів. Самі ж горіхи, якщо не жалко, займаються і горять дуже добре. Десь на рівні соснової хвої та шишок.
Проте, це вже очищення не кімнати, а двору, де все це часто-густо опадає з кущів і дерев, завдаючи чималих клопотів господарям для утилізації. Опалюючи хату дровами, ви навіть не зчуєтеся, як у такий спосіб, між іншим, прибрали свій двір. Принаймні, від всього органічного сміття.
Далі більше. Пічне опалення – це очищення не тільки двору, а й хати. Принагідно випаде нагода шляхом спалення позбутися маси непотрібних речей. Звісно, що не варто впадати в крайнощі, спалюючи паркет та меблі. Хоча, якщо вони справді зайві, і ви довго не наважувалися їх позбутися – то наразі справді видається зручний момент зробити це з подвійною користю для будинку.
Багато зайвого одягу зберігається в шафах, а також комірках, підвалах, сараях та інших місцях, які десятиліттями слугують збирачами «вкрай потрібного» мотлоху. Іноді все це спалюють на багатті посеред двору. Тепер не поспішайте. Все це можна поволі утилізувати у пічці з максимальною вигодою. Кожна ганчірка чи одежина має свою енергоємність. Замість того, аби викинути її, цілком доречно буде розпалити піч від якогось засмальцьованого халату минулого століття, драних шкарпеток, сім разів перелатаних штанів чи звабливих мережевих трусиків, які вчора «ненароком» забула у ліжку ваша таємна коханка.
Також пічне опалення принагідно добре вирішення проблеми утилізації шерсті домашніх тварин. Більше того, від неї також добре розпалювати полум’я. Замість того, аби викидати шерсть у відро для сміття, звідки часто-густо полюбляють висипати на підлогу її недавні власники, ви тепер надійно у з користю можете утилізувати її в печі.
Теплої зими та позитивних вражень пічкарям-дроворубам!
