З анкети на сайті знайомств
Ledi. Ірпінчанка, 25 років, познайомиться з хлопцем віком 25-35 років. Бажано статечним cім’янином з пухкеньким животиком.
Мета знайомства: дружба, листування, романтичні стосунки, спільний відпочинок, секс на один-два рази, регулярний секс у двох.
Зріст: 168 см
Вага: 52 кг
Статура: спокуслива
Колір очей: зелений
Сімейний стан: одружена для вигляду.
Діти: немає.
Професія: дістала.
Мене збуджує: інтелект.
У сексі я люблю: тебе коханого.
З анкети на сайті знайомств
Юрко. Київ-Ірпінь. Чоловік, 33 роки, з нестандартними поглядами на життя шукає однодумниць дітородного віку.
Мета знайомства: дружба, листування, регулярний секс удвох.
Зріст: 180 см
Вага: 75 кг
Статура: грізна
Колір очей: залежно від освітлення
Сімейний стан: невизначений.
Діти: тільки позашлюбні.
Професія: творча.
Мене збуджує: гарна дівчина може збуджувати одним словом чи жестом навіть у кухвайці.
У сексі я люблю: а буває, що й без сексу також люблю.
Юрко: Привіт, Ledi, я дуже близький до твого ідеалу. Тільки животик треба збільшити. Юрко
Ledi: Привіт. Ти цікавий хлопчисько. Пиши на е-мейл ledi_fruling@ Тут я дурних фільтрую. Не дурним даю е-мейл. Ти пройшов, радій з цього приводу!
Юрко: Радію, дякую, пишу. Щоправда, не знаю, що ти любиш читати. Про всяк випадок кину тобі зЦилки деяких своїх ірпінських байок на сайті «Самвидав». Хотілося б знати твоє враження. І взагалі на яку тематику любиш читати? Бувай, читай, пиши, Юрко.
Ledi: Цікавий сайт. То ти до всього ще й революціонер? Займався коханням у палатках? Ти ростеш в моїх очах. А чим більша чоловіча особа, тим приємніше такій дівчині, як я, мати її під собою.
Мені здається що українська сучасна література чомусь занадто уваги приділяє пиякам.
Юрко: Цікаво, в якому плані ти хочеш мене мати під собою?
Ledi: Стоячи ногами на твоєму животі. У червоних туфлях. А ти будеш зойкати?
Юрко: Не знаю, як я зойкатиму чи терпітиму, але якщо внаслідок цього стану краще писати на еротичну тему, то буду дуже тобі, Ledi (до речі, яке твоє справжнє ім’я?), вдячний.
Ledi: У дитинстві я була Лідочкою.
Юрко: Привіт, Ledi. Звісно, мене можна вважати й революціонером, хоча у своїх байках я все ж таки літератор.
Щодо надмірного захоплення в сучасній українській літературі пияками, то в мене є й інші твори. Зокрема, екзистенційні та еротичного характеру. У приєднаному файлі надішлю один з таких.
Ledi: Еротично, але нуднувато і затягнено. До того ж нічого так і не відбулося, поглузувала з незграбного хлопця – і все. А продовження того твору таке ж нудне? Або вони перейдуть на обговорення екзистенційних тем? От якби вони перед електричкою щось робили – те було б цікаво. Або вона б його відшмагала по морді своїми трусами. Якщо захочеш продовження – пиши.
Юрко: Продовження як такого немає. У мене серія еротичних оповідань, написаних в різні роки. Далеко не всі вони мені самому зараз подобаються. Особливо, ті, що ранні. Але тобі, як експерту, гадаю, варто надіслати всі (у приєднаному файлі).
Ledi: Ну ти й письменник.. Місцями цікаво. Про Галю сподобалось – розумна дівчина. Тільки здається, що вона лише в твоїх мріях існувала, а не насправді. Коли ти був цнотливим хлопцем і хотів, щоб дівчина тебе сама примусила все робити і залишилася з тобою назавжди. Хоча – є у мене і така знайома, теж Ліда, яка перебрала багато хлопців і знайшла собі того, для кого була першою. Але він про велику кількість попередників під час знайомства не знав, а потім це вже було несуттєво – одружилися, і син росте.
Юрко: Галя швидше всього існувала не в мріях, а в розповідях. Яких тільки не було персонажів у гуртожитку, де я проживав. Втім, твоє міркування щодо мрій-бажань цнотливого хлопця теж має рацію. Хоча, з іншого боку, й зараз, коли вже давно не цнотливий, я зовсім не проти, аби дівчина брала ініціативу у свої руки. Власне, з кожною новою коханкою почуваюся так, наче це вперше. Таке приємне відчуття й надає натхнення для життя і творчості. Відтак, можу подобатися ще й як автор текстів.
Ledi: Ще й як подобаєшся! З цієї купи, що мене домагалися, ти поки що найприємніший. Мабуть, видалю свою анкету – набридло пояснювати черговому дурню, хто він є насправді. Деякі на фото та в анкетах гарні, а в листах – такі бовдури, що просто страшно. Такий тільки зовсім нікудишній дівчині сподобатися може. А у мене начебто все є, тільки розумних і справжніх, але повністю покірливих шанувальників не вистачає. Все якісь йолопи під каблуки лізуть. І прагнуть лишитися назавжди!
Юрко: Цікаво мені зараз з тобою, Лідо. Ти ще мене й в очі не бачила (окрім, як на фото), а вже хвалиш. Приємно! Не знаю, які персонажі тобі пишуть. Але, якщо від одного листування прагнуть залишитися назавжди, то справді або йолопи, або брехуни. У цих листуваннях багато несправжнього (наприклад, можуть бути чужі фото, хлопці називатися дівчатами та навпаки).
Ledi: Та і в реальних стосунках багато штучного.
Юрко: Цікаво, з яких міркувань ти перестала бути Лідою? Невже для конспірації?
Ledi: Який ти здогадливий. Саме такі й були міркування.
Юрко: От одна моя знайома, від народження (тобто за паспортом) Марія, стала зватися Мартою. Щоправда, у цьому перейменуванні їй допомогли її друзі. Всі вони разом з Мартою дали мені чимало матеріалу й натхнення для творчості. Щоправда, здебільшого на алкоголічну тематику.
Ledi: Тобто вони всі пияки? У мене є одна віддалена знайома – Марта, за паспортом і змінювати не збирається. І не пиячить. Навіть не палить. Але блондинка.
Юрко: Щодо моїх друзів, то не всі вони пияки. Точніше, вони не тільки пияки. Це, власне, твоє враження від циклу «Ірпінські байки», розміщених на сайті «Самвидав» (до речі, він нещодавно чомусь заглючив). Водночас, у мене є друзі-подруги, які дають матеріал і натхнення для іншої тематики – на яку ми з тобою тепер переважно спілкуємося.
Ledi: І багато в тебе таких подруг, з якими ти спілкуєшся на таку тематику?
Юрко: Вистачає. Можеш ще мене познайомити з твоєю Мартою.
Ledi: Ти зациклений на своїй Марті? Чи у тебе магія імені?
Юрко: Мені просто характер моєї Марти-Марії дуже подобається. Хоча те, що твоя Марта не пиячить і навіть не палить – дуже позитивний факт (я, до речі, також не палю, хоча вживаю алкоголь і ненормативну лексику). Наступне визначення твоєї Марти «але блондинка» наштовхує на міркування, що її потрібно перефарбувати, або постригти наголо.
Ledi: Ні, блондинок зазвичай вважають дурепами. Я на фото пофарбована – а від народження темноволоса.
Юрко: Тепер можна ще постригти. Це дуже екзистенційно – у мене була одна віддалена знайома, яка постриглася наголо. Так за нею кілька моїх друзів наввипередки бігали…
Ledi: Хтось один прибіг до мети, чи всі мали, що хотіли?
Юрко: Один таки добіг…
Ledi: Чому ти про цей випадок нічого не написав? Чи в між ними нічого екзистенційного після того, як в неї шевелюра відросла не було?
Юрко: Що означає твоє розуміння екзистенції в інтимних стосунках? Було б добре, аби сама щось написала (чи може вже таке є) й дала мені почитати. Читай, пиши, Юрко.
Ledi: Письменник-то ти. Я твоя читачка. Але щось з усіх, хто мені пише, ти поки що найбільше подобаєшся. Цікаво було б почитати щось з індійської філософії.
Юрко: Одразу чомусь пригадалися «Йоги» Леся Подерев’янського. Для цього треба мати відповідний фактаж. Те, що колись читав у ранній молодості (всілякі кустарні перевидання «Кама Сутри»), то це швидше посібник для заняття гімнастикою. Хоча я й на прикладі такої та іншої «попсової» літератури можу пригадати екзистенційні ситуації.
Ledi: Наприклад, вона продавала морозиво. Біля бібліотеки. Він вийшов звідти, начитавшись індусів. Вона з індусів знала лише Радж Капура, і то на ім’я. Але носила якусь індуську хвеньку. Він запав на цей амулет і вирішив, що потрібно привести її до себе і зробити все як у книжці. А їй просто було цікаво побути з хлопцем, який ходить у бібліотеку і на вигляд не страшний, бо такі хлопці завжди проходили повз її лоток і ніколи не казали жодного зайвого слова. А розмовляти починали лише дідугани років від 70-ти і старші. Тож, сповнений мріями про зустріч з індуїстською принцесою, він привів її до свого обкуреного паличками помешкання, посадив у ванну обліплену свічками і влаштував індійську церемонію – як для справжньої принцеси. Але у найвідповідальніший момент, коли вона майже повірила в те, що індуїсти теж можуть щось, свічка впала з ванної, йому на голову. І вона сказала «Краще б ти мене нормально трахнув звичайним українським «макаром»… Раджа нещасний!». Ще й стусанів йому надавала. Фінал – на твій смак. Ну як замовлення?
Юрко: Так ти сама, Лідо, все так добре описала. А кажеш, що не письменниця. Я не прихильник прелюдійних розбірок, сварок, стусанів і т. ін. Хоча, звісно, буває по-всякому. Мені більше до вподоби така суто психологічна гра, коли один партнер підкоряє іншого. Наче в них дуже відмінний соціальний статус – панна й слуга, або ж пан і служниця. Таке награне суто психологічне насильство. До речі, твоє прагнення мати чоловіка під собою з «цієї опери».
Ledi: …а далі що?
