Другий день поїздки паломників: Почаївська Лавра, Свято-Духівський скит

Перша служба в Лаврі почалася о шостій годині ранку. На ній вже була присутня частина паломників. Інша частина долучилася до відвідування Лаври дещо пізніше. Десь так о годині восьмій. (Про день перший паломницької подорожі до святих місць можна почитати ТУТ). В Лаврі молилися Богу, прикладалися до святих ікон, реліквій та мощей, ставили свічки, питали порад у священників та монахів, сповідалися, оглядали пам’ятки архітектури.

Другий день поїздки паломників: Почаївська Лавра, Свято-Духівський скит

Довго розповідати тут немає потреби. Краще самому (з родиною) відвідати ці святі місця і зрозуміти потребу в наближенні до Бога. Звісно, що для цього добре було б долучитися до наступної поїздки до Почаєва, власне, такі поїздки проходять регулярно і до них запрошуються мешканців усіх населених пунктів Гостомельської Громади.
Та повернемося до опису нашої подорожі. Після відвідування Почаївської Лаври шлях паломників проліг до селища Залізці. Це селище міського типу колись мало статус міста і навіть Магдебурзьке право (ще наприкінці 16-ст.), донедавна було у складі Зборівського, а після нової адмінреформи прилучилося як центр Залозецької ОТГ до Тернопільського району. Якщо раніше наш паломницький маршрут пролягав по Волині, то тепер мандрівники заїхали до Галичини.
На місцевому кладовищі віряни відвідали могилу новітнього церковного мученика ієрея Петра. Отець Михайло відслужив панахиду та рясно роздав благословінь прихожанам і гостям.
Другий день поїздки паломників: Почаївська Лавра, Свято-Духівський скит

Петро Боярський став священиком в 19 років. Його священство припало на суворі 90-ї роки. За короткий час свого служіння змінив декілька приходів. Усюди відрізнявся ревностним служінням Богу, непохитністю у вірі та допомогою прихожанам. Як пишуть ті, хто його знав, він був з людьми, сіяв слово Боже практично 24 години на добу. Останнє його місце служби було в місті Токмак Запорізької області. Там він й прийняв мученицьку смерть. Яку, до речі, передбачив за 9 місяців до своє кончини.
Отця Петра Боярського поховали у рідному селищі і спорудили на могилі капличку. До цієї каплички щоденно приїжджають багато прочан. Службу править батько протоієрея Петра о. Михайло. Приклад свого сина надихнув його священиком. Прочани говорять про велику духовну силу о. Михайла, його здатність бачити «наскрізь» кожну людину, проблеми з якою вона стикається.
Після Залізців повернулися до Почаєва, де відвідали Свято-Духівський скит. Точна дата заснування цього чоловічого монастиря потонула в глибині історії. Це десь наприкінці 12-го – середині 13 століття.
Другий день поїздки паломників: Почаївська Лавра, Свято-Духівський скитСвого часу цей скит мав першість над усіма монастирями Волині та Поділля. На деякий час православне життя тут завмирало та відроджувалося з новою силою. Як і джерела цілющої води, які на території скиту є декілька.
У цьому місці починаєш забувати мирські справи та турботу. Людина замислюється над сенсом свого буття. З’являється розуміння, що молитов релігійних людей за наші душі, мир та удачу замало. Потрібно ще й нам самим зорганізовувати своє життя так, щоби Господь благословив наші діла на удачу.
Після цих відвідин паломники рушили до міста Кременця. Це місто має багато монастирів, пам’яток історії та архітектури. Гарний краєвид на крейдяні засаджені лісом гори.
Ще в дванадцятому століття кременчани успішно відбили наради військ угорського короля Андрія та монголо-татарського хана Батия. Не один раз потрапляло в центр подій й під час литовського, польського та російського періодів. Зазначимо цікавий факт: у 1834 році на базі закритого Волинського ліцею в Києві було утворено Університет Святого Володимира (відомий в наш час під назвою Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
Далі з Кременця автобус с прочанами рушив до рідного Гостомеля. Як вже зазначалося, поїздку було організовано за сприяння та підтримки Гостомельського селищного голови Юрія Прилипка. Загальне число таких поїздок по різним релігійним місцям вже сягнуло тризначної цифри. Зокрема, з паломницькими візитами відвідували Чоповичи, Катюжанку, Чернігів.
Ви можете обрати собі маршрут до святих місць на своє уподобання. Головне щоб ця дорога привела вас до Бога.

Зореслав ЗАМОЙСЬКИЙ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *