22 листопада 2024 року у Бородянці вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, страшні її сторінки, які змушують стискатися людські серця.
У ті роки і гілля, і коріння
Все трощив буревій навкруги…
І стоїть ще й тепер Україна,
Як скорботна німа край могил.
На багатих чорноземах України вмирали… Вмирали в полі, на дорозі, під тином. Вмирали поодинці ті сім’ями. Вмирали цілі села і славні козацькі роди. Голод забирав тих, хто заради шматка хліба не доносив на брата, не вмів торгувати совістю.
У цей день приспускаються державні прапори на установах, запалюються поминальні свічки і лампадки, люди схиляють голови в поминальній молитві, вшановуючи всі безневинні жертви страшного геноциду – Голодомору.
Хай же пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує українців, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
Поминальну молитву провів настоятель церкви Різдва пресвятої Богородиці ПЦУ протоієрей Дмитро Кошка. Представники бородянської громади поклали квіти по пам’ятного знаку жертвам Голодомору. Захід провела поетеса Бородянщини Поліна Лучко.
Слава Україні!
