У Славутичі побудували на кошти громадян сонячні електростанції загальною потужністю 200 кВт на дахах муніципальних будівель.
Проект реалізував енергетичний кооператив «Сонячне Місто» у 3 черги, відповідно до 3-х дахів, на яких розміщені СЕС, передає kyiv.web2ua.com.
“Це гурт людей, спільнота інвесторів, яка зібралася, інвестувала і побудувала “в складчину” три дахових сонячних електростанції на трьох дахах у центрі міста Славутич, – розповідає голова енерго-кооперативу Андрій Зінченко. – Тепер кожен має свій “пай”, зараз підписуємо договори, щоб отримувати кошти за згенеровану електроенергію”.
Проект покликаний розвивати розподілену генерацію, завдяки якій частина електроенергії виробляється біля місця споживання, розповідає Андрій Зінченко. “Потужність за постійним струмом – 240 кВт, а за змінним – 200 кВт, – розповідає він. – Таке обмеження встановило для нас обленерго у вигляді технічних умов».
«Сонячний» проект загальною вартістю близько 4 млн гривень реалізували за рахунок спільнокошту. “Один пай коштує 15 000 грн – люди зрозуміли, що не треба бути Рокфеллером, щоб інвестувати у сонячну енергетику, – пояснює Андрій Зінченко. – Дотримувалися “енергетичної демократії” – у нас немає кількох монополістів, яким належить більшість паїв».
Кооперативна форма організації передбачає спільне управління активами, і спосіб голосування – одна з основних відмінностей між кооперативом і тим же ТОВ (товариством з обмеженою відповідальністю), продовжує він. «Рішення будуть прийматись кілька разів на рік і стосуватимуться прийняття нових членів, передачі чи продажу паїв третім особам, тощо, – розповідає Андрій Зінченко. – У кожного є 1 голос, безвідносно до кількості паїв, тобто розмір внеску не впливає на прийняття рішень».
Згенеровану електроенергію кооператив продає ДП “Гарантований покупець”, який купує її за “зеленим тарифом” прив’язаним до курсу євро – з 1 січня 2020 року він становить 0.163 євро за кВт/год. «За таких умов будівництво станцій окупиться за 7-8 років, – прогнозує Андрій Зінченко. – За нашими попередніми підрахунками, з кожної інвестованої 1000 євро буде 130 євро річного прибутку до 2030 року, а далі будемо дивитися по місцевому ринку”.
Сонячні станції працюватимуть щонайменше 25 років. При цьому обслуговування СЕС не потребує значних коштів та зусиль. Спеціальне програмне забезпечення виводить дані про виробництво електроенергії у реальному часі, тому всі збої у роботі будуть помітними одразу. «Раз на рік треба проводити стандартні якісь електротехнічні роботи, – пояснює Андрій Зінченко. – Основне обслуговування – це очистка сонячних панелей».
Модель “Сонячного Міста” передбачає, що інвесторами можуть бути не лише містяни Славутича. Місцеві мали “фору” у 2 тижні, перш ніж купувати паї зміг будь-хто в Україні. Славутичанам належить близько п’ятої частини від загальної кількості паїв.
Енергетичний кооператив сплачує місту оренду за користування дахами – вона невелика, оскільки КП “Агентство регіонального розвитку” є вкладником кооперативу. “З самого початку прописали, що 5% прибутку ми будемо віддавати місту у кінці року на реалізацію конкретних проектів, – розповідає Андрій Зінченко. – Ми не будемо переводити ці кошти у міський бюджет, бо це дуже складно, а пропонуватимемо місту обрати те, що йому потрібно і передаватимемо на його баланс».
Енергетичний кооператив “Сонячне Місто” був заснований у кінці серпня 2018 року. Встановлення сонячних станцій підтримала і місцева влада, зокрема, комунальне підприємство погодилось на використання електронного цифрового підпису документів, і містяни. “У Славутичі багато інженерів, їм проект сподобався: приходили, давали поради, вболівали, – розповідає Андрій Зінченко. – Реакції були різні, але в основному – позитивні, оскільки ми ніколи не намагалися «розказувати, як жити», а пропонували спробувати «ще один варіант».
Проблеми виникали під час взаємодії з державними органами. “Сонячна станція була готова у листопаді, але Державна архітектурно-будівельна інспекція перекинула нас січень – і як результат, для нас тариф став менший на 25%, – згадує Андрій Зінченко. – До нас доколупалися з приводу якоїсь коми і абсолютно дрібних, формальних речей, а відповідь надали з порушенням законодавства, щоб у нас було дуже мало шансів для переподачі».
Крім того, негативний вплив на проект мали заяви урядовців про зменшення «зеленого» тарифу. «Наші вкладники, звісно, переживали за свої внески, нам було важко переконувати людей, – згадує Андрій Зінченко. – В Україні нових проектів по сонячних електростанціях дуже мало, практично всі або зупинилися”.
Зараз, коли станція готова і попереду лише очікування окупності та прибутку, Андрій Зінченко планує ділитися отриманим досвідом з іншими громадами, які прагнуть встановлювати сонячні станції в складчину.
Джерело: ecotown