Процеси позитивних перетворень у місті, звичайно, не можуть нікого не тішити, особливо впорядкування парків і скверів, зупинок, оновлення дитячої поліклініки тощо. Наразі на виконавчому комітеті, що відбувся 24 березня, міський голова Володимир Карплюк поділився думками щодо реконструкції центральної площі та прилеглої території . У результаті реконструкції замість ірпінського «біг-бену» планується встановити новий пам’ятник Великому Кобзарю — не знаю, чи сподобалося б таке самому Тарасові Григоровичу, щоб його пам’ятник був на місці де колись стояв ідол радянської епохи. А от на місці колишнього пам’ятника Кобзарю планується облаштування фонтану, хоча на площі вже є фонтан, щоправда «підпільний», тобто накритий дошками. Чому б його не довести «до ума»? Чи в нас так багато коштів?
Але окрім зауважень щодо майбутньої реконструкції центру міста, хотів би внести наступну пропозицію. В Ірпені проживали й творили всесвітньо відомі письменники, як от автор Незнайки Микола Носов (вул. Квіткова), Борис Пастернак (Пушкінська), Максим Рильський (вул. Центральна. Ці будинки збереглися до нашого часу. Але біля них жодної згадки, чому б не подбати про встановлення символічних знаків поблизу цих будівель а не табличок на стінах, щоб не тривожити спокій нових власників. Адже тоді ірпінці та гості мали б привід для гордості за місто, де їм пощастило жити, чи його відвідати.
Окрема тема — Будинок творчості письменників, де було створено до 90 відсотків радянської літератури. І хоч Будинок творчості не є власністю міста, однак зважаючи на реконструкцію центральної площі міста, доцільно було б згадати за славні постаті, котрі творили в Ірпені. А саме встановити стелу, наприклад, біля краєзнавчого музею, або ж на місці, де був пам’ятник Шевченка, хай навіть там планується фонтан, тим краще. Під час відпочинку біля нього усі матимуть можливість познайомитися зі славною сторінкою історії міста, наприклад, що в такому й такому році в Ірпені проживали прославлені митці на тій чи іншій вулиці. Адже спромоглися на скульптурну композицію з абстрактними образами неподалік «Фокстроту».
Своєрідна літературна алея є в Одесі на честь Михайла Жванецького, де на спеціальних табличках викарбувано його словесні «перли». Чому б нам не мати подібну, якщо не алею, то хоча б стелу, наприклад, у вигляді кам’яної ліри, чи іншого образу — каменю вдосталь на «Гранітці» в селищі Коцюбинське. А символічну стелу наповнити подібним змістом:
Ирпень – это память о людях и лете,
О воле, о бегстве из-под кабалы,
О хвое на зное, о сером левкое
И смене безветрия, вёдра и мглы...
Борис Пастернак жив в Ірпені влітку 1930 року по вулиці Пушкінська,47.
Потім викарбувати рядки Максима Рильського про Ірпінь, й так далі, матеріалу більш ніж достатньо, але хто про це знає? Хочу завершити словами Великого Кобзаря, щоб не цуралися свого славного минулого.
Автор: Валентин СОБЧУК
