Кривавий березень 2022 року для мешканців вул. Центральна, Водопровідна та Яблунська залишиться в пам’яті надовго. Саме у підвалі багатокварного будинку жорстоко було вбито п’ятьох українських захисників. Всі вони входили в ТРО і диверсійно-розвідувальні групи, серед закатованих була також молода дівчина.
Зі слів свідків, росіяни хлопців тримали у полоні декілька днів без сну та їжі, потім розстріляли та понад декілька днів не хоронили. Коли заходиш у підвал, то потрапляєш наче у фільм жахів, дитячі ліжечка з картону, де спала 4-річна дитина, залишки одягу, картон, на якому спали люди, стіл для допитів… На жаль, насправді це не фільм, а реальність. Велике враження справив унітаз у кімнаті для тортур, де катували протягом довгого часу наших героїв. Коли заходиш до нього, то одразу настає гробова тиша, і не має зв’язку, тобто шансів, щоб покликати на допомогу – ніхто не почує
Ці страшні дні згадує Олег Євтушенко, місцевий, який живе по вул. Центральній: “Саме в цьому великому підвалі утримували хлопців протягом чотирьох днів, більшість з них були військові, спочатку їх допитували, потім вели на розстріл. Якось я подивився у вікно і побачив, як на розстріл ведуть двох українських військових, двома пострілами в голову їх убили. Коли я пішов по воду, то побачив біля воріт тіла двох вбитих, ми довго просили їх закопати, адже тіла вже були у поганому стані, після довгих вмовлянь місцевих, їх все ж таки вдалося поховати біля трансформаторної будки. Загалом у нашому підвалі під час окупації проживало 150 людей, серед яких були жінки, діти, потім у ньому зробили кімнати для тортур. Я думаю, що нас могли утримувати, як полонених, на випадок якби окупанти створили живий щит з людей. Якщо ти потрапив до підвалу, то шансів вижити не залишалося. Мабуть я би вже тут не стояв, мені пощастило вижити”.
