Літературна сторінка Сергія Мартинюка (Світогора Лелеко)
В серці своїм ношу
Постать рідного краю.
Квітне душа сьогодні.
Нескореним їду до Балти.
Повертаюсь до мами,
До рідних і могили тата.
Пада з неба райраса
З поклоном, всім — тиша.
Так, ти нікому не клонився.
Хіба мусив?
Ні. Ти не всім до вподоби.
Воля не винна.
23.03.2017
Літературна сторінка Сергія Мартинюка
Слово військового сьогодні стало частиною боротьби за Україну. Воно нагадує нам, що сила народу — не лише в зброї, а й у любові до Батьківщини, у правді та єдності.
І поки лунає українське слово, житиме віра, а разом із нею неодмінно прийде й Перемога.
«Саме українське слово стає тією невидимою силою, яка допомагає вистояти у найважчі часи» – зазначив доброволець, поет та громадський діяч Сергій Мартинюк.
Вірте в Збройні Сили України!
Бібліотека Центрального будинку офіцерів ЗС України
