У цьому переконаний наш земляк-художник Юрій Курінний, картини якого нікого не залишать байдужими. Розмову з самобутнім майстром пензля й мольберта наразі пропонуємо до уваги наших читачів.

– Юрію Миколайовичу, що підштовхнуло Вас до малювання?
– З самого дитинства я захоплювався багатьма творчими видами діяльності: музикою, літературою та образотворчим мистецтвом. Безпосередню роль у цьому зіграв і мій батько, на жаль, вже покійний. Мій батько, можна сказати, був природженим художником і хоча за фахом учитель, викладав співи, малювання, фізичне виховання у школі. А увесь свій вільний час присвячував ремеслу художника. Я з раннього дитинства годинами простоював біля батька і з цікавістю дивився, як він на полотні виписував кожен листочок на дереві, кожний кущик на землі. Малювання почало захоплювати мене все більше й більше. Коли прийшов час вирішувати, чим я буду займатися у житті, я не вагався – буду художником. Саме так моє захоплення переросло у професію.
Потім були роки пошуку свого «я», під час яких довелося скуштувати усякого хліба, але пензлика ніколи зі своїх рук не випускав. І коли зрозумів, що моє покликання – все таки художнє ремесло, здобув спеціальну освіту. Саме вона допомогла мені отримати можливість осягнути ази того великого таїнства, якому і вирішив присвятити усе своє життя.
– Чому Ви у своїй творчості надаєте перевагу саме пейзажам?
– Як відомо, пейзаж – це змалювання природи, а вона, у свою чергу, відіграє неабияку роль у моєму житті. Природа прекрасна в усіх її проявах і в усі пори року. Вона жива, тому неповторна. Немає однакових місць на землі, усі вони унікальні. Більш за все я люблю рідні краєвиди. Набираюсь там натхнення та життєвої сили… Я також пишу портрети, натюрморти. Люблю малювати море. Але це вже зовсім інша справа, яка вимагає інших навичок і підходів.
– Тобто природа є музою для Вас?
– Можна сказати й так. Природа – це нескінченний ресурс мого натхнення. Гуляючи мальовничими місцями я відпочиваю від метушливого темпу життя й насолоджуюсь цими митями. Де б я не був, завжди напоготові у мене є мольберт. І я готовий до роботи. Адже в Україні так багато неповторної природної краси.
– Чи є у Вас улюблена тема, домінуюча у творчості?
– Авжеж. Це-тема осені, яка присутня на багатьох моїх роботах у різних творчих інтерпретаціях. Тут таке багатство кольорів та відтінків, на яке здатна лише ця пора року, що глянувши довкола, так і хочеться взятися за пензлик, реалізувати свій творчий задум…
Великий Леонардо Да Вінчі говорив, що живопис – це поезія, яку бачать. Той, хто хоч трохи знайомий із творчістю Юрія Курінного, може підтвердити, що у його пейзажах звучить поезія душі художника-своєрідна ода красі рідного краю, Саме на Київщині найкраще йому пишеться, тут він черпає снагу для реалізації нових творчих задумів.
Спілкувався Володимир ЕННАНОВ
