Особисте життя не склалося, бо чоловіки дурні, навіть ті, що спочатку цікаві…

ІСТОРІЯ ОДНОГО ІНТЕРНЕТ-ЗНАЙОМСТВА

Продовження. Початок дивіться ТУТ

 Особисте життя не склалося, бо чоловіки дурні, навіть ті, що спочатку цікаві…   ІСТОРІЯ ОДНОГО ІНТЕРНЕТ-ЗНАЙОМСТВА

Ledi: Мабуть, це тому, що ти не схильний обтяжувати себе сімейними обов’язками. Інакше б не відмовлявся, а ганявся за більш оплачуваною роботою.

Юрко: Зазвичай у мене вистачає грошей на власні, майже аскетичні потреби. А от утримувати когось – буває вистачає, буває ні. Це й породжує перепади в сімейних стосунках – аж нецікаво.

Ledi: Але ж в житті за все потрібно платити. У тім числі й за те, що в тебе є гарна жінка – супутниця життя.

Юрко: Цілком згоден. Шкода, що дотацій на красиву жінку не надають.

Ledi: Радій з того, що красива жінка з тобою безкоштовно. Чи ти хочеш, щоб красива жінка ще тобі видавала дотації на власне утримання?

Юрко: На своє утримання я знайду. Хочу, щоб жінка не зобов’язувала мене утримувати її тільки тому, що вона красива. Коли я це можу дозволити – я так і роблю, коли ні – то ні. Ну, загалом, це тема окремої тривалої розмови. А коротко можу так сказати: якщо красива жінка свариться і влаштовує скандали, то вона вже не видається красивою, і ніякого задоволення від того, що вона поряд немає – краще вже самому переживати безгрошів’я. Бо сам я ніколи не залишусь – до мене прийдуть і допоможуть мені мої друзі.

Ledi: Вся природа так влаштована, що чоловік (самець) забезпечує існування сім’ї, приносить додому гроші чи здобуває їжу.

Юрко: Далеко не вся природа так влаштована. Чимало біологічних видів полюють спільно. А цар звірів – лев – взагалі цим не займається. Йому й собі їжу здобуває левиця. Що ти на це, Лідо, скажеш?

Ledi: Я ніякого чоловіка утримувати не збираюсь. Хоч у мене й достатньо грошей. Мені й так добре. Завжди. Ну, майже завжди.

Юрко: Вірно. Не потрібно нікому нікого утримувати. Принаймні, вважати це за обов’язок. Тим паче, що тобі й так «майже завжди добре». Це нормально, бо «завжди добре» може бути тільки психічно хворій людині.

Ledi: Невже, а якісь способи лікування, коли завжди чи майже завжди погано – знаєш?

Юрко: Знаю! Потрібно активно займатися спортом або сексом. А ще краще – поєднувати те й друге. Власне, ти писала, що активно відвідуєш заняття з фітнесу. Проте чомусь мало описуєш свої інтимні уподобання та наміри. Певно, Лідо, у тебе не має досвіду тривалих інтимних стосунків.

Ledi: Чого немає, того немає – і якось не шкодую.

Юрко: Як ти можеш шкодувати чи не шкодувати за тим – чого не знаєш?

Ledi: Так ти ж поділишся. Тобі ж не жаль для мене свого багатого досвіду тривалих інтимних стосунків? Опиши, як це виглядає?

Юрко: Це коли кілька днів поспіль коханці проводять у ліжку і вибираються з нього тільки провітритися, або до найближчого магазину за продуктами. А в літню пору злягання на дивані чи підлозі продовжуюся сексом на балконі, потім під час виходів на природу – у лісі чи річці – де не людно. Коханці на деяких час забувають про все і всіх…

Ledi: Щось мені ця спроба відшукати собі когось цікавого на сайті вже видається марною справою.

Юрко: Невірна постановка проблеми. На сайтах, як і в інших сферах знайомств (у тім числі – і безпосередньо в житті) люди різні.

Ledi: І у фітнесі я розчарувалася. Може, ще не назавжди?

Юрко: Про фітнес мені важко щось сказати, хоча, власне, це й спортивна тематика. Певно, жінкам не треба впадати в крайнощі – а займатися фітнесом час від часу по мірі бажання. Щодо аналогічних чоловічих тренувань з залізом, то тут у мене конкретна пропозиція. Тренувальні снаряди (у клубі, а ще краще вдома) обов’язково підключати до динамо-машини. Який сенс просто так залізо тягати – нехай хоч електроенергію виробляють.

Особисте життя не склалося, бо чоловіки дурні, навіть ті, що спочатку цікаві…   ІСТОРІЯ ОДНОГО ІНТЕРНЕТ-ЗНАЙОМСТВА

Ledi: Знову ти зі своїми дивакуватими пропозиціями. А мої зміни помітив?

Юрко: Як я міг помітити, адже відколи ми спілкуємося бачив тебе тільки на фото?!

Ledi: В анкету мою ти не заглядаєш?

Юрко: А чого туди заглядати – раз прочитав і все. Зараз подивлюся… Здається твої наміри-уподобання не змінилися.

Ledi: Зате вага змінилася. Відколи стала ходити на фітнес, полегшала на аж 4 кілограми. І тіло стало більш пругким. От порівняй мої фото тримісячної давнини і зроблене кілька днів тому.

Юрко: Все одно, Лідо, не повірю – доки не перевірю. Тобто коли побачу тебе в реальності, а не на фото. Бо ж я теж можу багато чого в Інтернеті знайти й пересилати. Потрібні реальні докази, аби не вийшло як у відомій пісні «В.В.»:Особисте життя не склалося, бо чоловіки дурні, навіть ті, що спочатку цікаві…   ІСТОРІЯ ОДНОГО ІНТЕРНЕТ-ЗНАЙОМСТВА

Ми зустрілися на чаті

Ти мені назвалась Катей.

А насправді – ти Іван,

Ох який ти хуліган!

Ledi: На жаль, і мені весь час спочатку розумні попадаються – як ти на початку нашого спілкування, а потім… Здається, ти не мій тип. Чи я помиляюсь?

Юрко: Ну, бачиш, у мене є здатність бути розумним. Тільки для її постійної підтримки потрібно, аби поруч була розумна жінка. Або, принаймні, тоді, коли вона хоче мене бачити розумним, а не нетерплячим. Який твій номер телефону?

Ledi: Дивися мої фотки. Це я, коли збиралась заміж.

Юрко: Гарно. Тільки білого коня тобі не вистачає. Така асоціація виникла тому, що ти в брючному костюмі. Якби було плаття, то написав би «білої карети».

Ledi: Це інтер’єр холу нашого бізнес-центру.

Юрко: Також, хіба що коня не вистачає.

Ledi: А це мій палець. Можеш поцілувати його крізь монітор!

Юрко: Поцілувати пальця вже могла б дозволити й поза монітором. Єдине що вселяє надію – фото твого бізнес-центру. Відтак, є нагода перекваліфікуюся у Шерлока Холмса, аби тебе знайти за такою наводкою. Пиши, цілую твої мрії, Юрко.

Ledi: Інколи ти таким дурним виглядаєш, що ой-ой… Але це не означає, що ти маєш чатувати у мене під дверима з розами у зубах.

Юрко: Звичайно, я так не робитиму. Адже вже й без цього «дурним виглядаю». Це мабуть тому, що ти «з іншої планети». Запитую у тебе телефон – а ти мені знову фотки.

Особисте життя не склалося, бо чоловіки дурні, навіть ті, що спочатку цікаві…   ІСТОРІЯ ОДНОГО ІНТЕРНЕТ-ЗНАЙОМСТВАLedi: Це тому, що називають особистим життям, у мене так і не склалося. Хоч заради цього і заміж вийшла, аби виїхати з батьківського дому. І не складеться, чомусь так думаю. Бо чоловіки дурні, навіть ті, що спочатку цікаві.

Юрко: Лідо, не впадай у відчай – «ми ж раждєни, шоб сказку сдєлать билью!». Мабуть, на той час ти не хотіла залишати батьківську хату, а батьки переживали, аби ти не засиділася в дівках. Або ж, навпаки, у тебе були погані стосунки з батьками і ти будь-що прагнула від них виїхати. Поширені ситуації, хоча й не скажеш, що нормальні. Насамперед, у тебе повинно було виникнути природне бажання звити своє «сімейне гніздо», коли до цього не підштовхують ніякі інші соціально-побутові обставини. Тоді вже під свої уявлення й переконання могла б підбирати собі оптимальну пару. Втім, на цьому твоє особисте життя не закінчується. А судячи з того, що в тебе прокинулося таке природне бажання – тільки розпочинається. Подивися на свою фотографію, коли ти «збиралась заміж» – це й втілення краси, гордості й упевненості! Будь такою завжди! Не пасуй перед житейськими труднощами!

Добре, Лідо, бувай, пиши, бо мені пора йти.

 

Продовження читайте ТУТ

ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *