Київський рибоохоронний патруль опублікував перелік ділянок водойм Київщини, де дозволений любительський і спортивний вилов риби.
Найжорсткіші обмеження на вилов риби припадають на нерестовий період – з метою охорони, збереження та створення сприятливих умов для природного відтворення водних біоресурсів. На Київщині цьогоріч нерестова весняно-літня заборона встановлюється з 29 березня 2019 року. Тривалість заборони відрізняється залежно від водойми. Так, у всіх водосховищах і озерах з затоками, протоками заборона триває по 6 червня включно, у всіх річках та їх кореневих водах – по 17 травня, у новостворених водних об’єктах, а також у придатковій системі річок та інших водних об’єктах – по 26 червня.
У цей період забороняється пересування плавзасобів (човнів), промислове рибальство, підводне полювання, проведення днопоглиблювальних, вибухових та інших видів робіт, добування будівельних матеріалів у місцях масового нересту водних біоресурсів.
Дозволяється любительське та спортивне рибальство до 3 кілограмів риби на одну особу, однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега у дозволених місцях. Також по 30 червня, відповідно до наказу Київського рибоохоронного патруля від 05.12.2018 № НОД-145/6 «Про встановлення заборони на лов річкових раків», заборонено добувати цих членистоногих.
“Просимо громадян, небайдужих рибалок, активістів та інші громадські спілки долучатися до охорони водних біоресурсів та допомагати в спільній справі задля збереження та відтворення водних біоресурсів на Київщині”, – закликав начальник Київського рибоохоронного патруля Володимир Мухін.
Київське водосховище:
– в адміністративних межах с. Страхолісся Іванківського району, за винятком Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства;
– в адміністративних межах с. Толокунь Вишгородського району, затока Київського водосховища вглиб на відстані 100 метрів;
– в адміністративних межах с. Глібівка Вишгородського району, затока Київського водосховища вглиб на відстані 100 метрів;
– в адміністративних межах с. Ясногородка, с. Нові Петрівці, с. Старі Петрівці Вишгородського району;
– в адміністративних межах с. Дніпровське Чернігівської області;
– дренажний канал Київського водосховища.
Канівське водосховище:
– протока «Річище»;
– в адміністративних межах м. Києва;
– в адміністративних межах с. Циблі Переяслав-Хмельницького району;
– від мисливської бази УТМР Переяслав-Хмельницького району до міського пляжу у м. Переяслав-Хмельницький;
– в адміністративних межах населених пунктів Бориспільського району та від насосної станції с. Кийлів до бази УТМР «Рудяки»;
– від м. Українка Обухівського району до верхнього б’єфа Канівської ГЕС.
Річки:
Тетерів:
– в адміністративних межах населених пунктів Іванківського, Бородянського, Вишгородського районів (за виключенням ділянки – від гирла до с. Прибірськ).
– в адміністративних межах населених пунктів Вишгородського та Броварського районів.
Любич:
– в адміністративних межах с. Літочки, с. Соболівка у Броварському районі.
Трубіж:
– Броварського району: в адміністративних межах населених пунктів с. Заворичі, с. Мокрець, с. Русанів;
– Баришівського району: в адміністративних межах населених пунктів смт Баришівка, с. Селище, с. Борщів;
– внутрішні водойми (озера, ставки) Броварського, Згурівського, Баришівського районів: в адміністративних межах населених пунктів.
Рось:
– в адміністративних межах населених пунктів Рокитнянського та Богуславського районів;
– Володарського району: в адміністративних межах населених пунктів смт. Володарка, с. Рачки, с. Зрайки, с. Завадівка, с. Косівка;
– Білоцерківського району: в адміністративних межах населених пунктів м. Біла Церква, с. Фесюри, с. Яблунівка, с. Чмирівка, с. Шкарівка, с. Каженики;
– р. Ірпінь: в адміністративних межах населених пунктів Києво-Святошинського, Вишгородського районів.
Стугна:
– Васильківського району: в адміністративних межах населених пунктів с. Застугна, с. Червоне, с. Хлепча, с. Скрипки, с. Кулібаба;
– Обухівського району: в адміністративних межах населених пунктів м. Українка, с. Таценки.
Протока:
– Васильківського району: в адміністративних межах населених пунктів с. Ксаверівка, с. Мар’янівка, с. Пінчуки, с. Саливінки, с. Гребінки, с. Соколівка, с. Лосятин;
– Білоцерківського району: в адміністративних межах населених пунктів м. Біла Церква, с. Піщана.
– Васильківського району: в адміністративних межах населених пунктів с. Червоне, с. Яцьки;
– Обухівського району: в адміністративних межах населених пунктів м. Українка, с. Трипілля.
Павлівка:
– в адміністративних межах населених пунктів Бориспільського району.
Роставиця:
– Сквирського району: в адміністративних межах населених пунктів с. Шамраївка, с. Дуліцьке, с. Таборів;
– Білоцерківського району: в адміністративних межах населених пунктів с. Матюши, с. Трушки, с. Пилипча, с. Глибічка.
Унава:
– Фастівського району: в адміністративних межах м. Фастів.
Роська:
– Тетіївського району: в адміністративних межах населених пунктів м. Тетіїв, с. Теліжинці, с. Кашперівка.
Кам’янка:
– Білоцерківського району: в адміністративних межах населених пунктів с. Фукси.
Здвиж:
– в адміністративних межах населених пунктів Макарівського, Бородянського, Іванківського, Вишгородського районів.
Також вилов риби на таких же умовах дозволений на інших водоймах в адміністративних межах населених пунктів.
На водоймах спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) любительське рибальство здійснюється згідно Режиму рибогосподарської експлуатації даної водойми.
З картою нерестовищ та з переліком місць, визначених для любительського та спортивного рибальства у період весняно-літньої заборони можна ознайомитись тут.
Гаряча лінія рибоохоронного патруля Київщини – (068) 642-80-26 або (099) 341-73-18: повідомляйте про порушення правил рибальства чи збуту водних біоресурсів.
Джерело: Погляд
