Під час служби в центральному апараті МВС України мені часто доводилося бути у службових відрядженнях. Траплялося, що за рік у відрядженнях був трохи більше 200 діб. Є що згадати. Ось приміром відрядження до одного з обласних центрів у складі групи МВС з перевірки автодоріг. Мені додатково, по роботі, потрібно було зустрітися з працівниками їхньої прес-служби. Саме у цей день до мене подзвонила одна моя знайома журналістка, і з розпачем розповіла, що її маму, стоматолога, яка все життя пропрацювала у місцевій поліклініці керівництво вирішило звільнити з роботи. Про що їй попереднього повідомили в усній формі. Іменинниця була у шоці. У її планах не було бажання йти на пенсію. Звичайно, своїй знайомій я міг лише поспівчувати. А що я міг для неї зробити?! Ні зв’язків, ні можливостей у мене, скромного головного спеціаліста зі зв’язків зі ЗМІ не було…
Завітавши до прес-служби, став свідком профілактичної бесіди на підвищених тонах начальника служби та його двома підлеглими. Він їх відчитував за те, що вони не відповідають займаній посаді, не підготували взагалі для преси жодних відео, статей… А потім запитав у мене, ну що мені з ними робити? Моє керівництво саме за цих, так званих колег, мене пресує… Може щось порадите?
Попрохав дати мені можливість з ними поспілкуватися віч-на-віч. Залишившись у службовому кабінеті у трьох я уважно подивився на них і спокійно запитав, колеги, а як ви потрапили до прес служби ДАІ?
– Керівництво рекомендувало.
– Напевно на те були причини коли вони саме вас рекомендували?
– Так. Ми професійно складали протоколи з порушення Правил дорожнього руху та автопригод. Натомість вони вирішили, якщо ми вміємо професійно писати протоколи, то особливих проблем з написанням статей не буде. Але ми не журналісти і нас ніхто не вчив готувати публікації для ЗМІ. І як бути у цій ситуації – ми не знаємо…
– Розумію, я за професією журналіст і моє керівництво, якщо протягом кількох днів у центральній пресі не буде (моїх або інших журналістів) позитивних матеріалів, то кілька разів на день звільняють… А ви підтримуєте зв’язки з пресою взагалі? Чи є у вас знайомі журналісти у газетах, на яких ви можете покластися?
Почувши ствердну відповідь, я для початку запропонував їм висвітлювати всі ДТП у пресі і з коментарем спеціалістів з запобігання аварій. Домовитися про інтерв’ю журналістів з вашим керівництвом, організовувати прес-конференції на актуальні теми. І просити їх, щоб ваші прізвища також згадувалися у публікаціях. Вірте у свої можливості і тримайте щоденний зв’язок з пресою.
– Тут до вас делікатне запитання, а чим ми зможемо зацікавити журналістів для співпраці?
– Відповідаю на ваше актуальне питання: найбільш активним журналістам з висвітлення роботи ДАІ регіону видавати спецпосвідчення для учасників дорожнього руху, де написано «власнику цього посвідчення сприяти при пересуванні та надавати всіляку допомогу і вважати їх спецдружинниками», а ще допомагати їм проходити техогляд. Повірте мені, це надійний і перевірений досвід роботи з журналістами.
Після нашої дружньої співбесіди я побачив у очах свої колег надію і зацікавленість у роботі. Ми міцно потиснули один одному руку і на останок один запитав, а чим ми можемо вам віддячити за такі дружні поради?
– Ми колеги, мені нічого не потрібно. Але тут така склалася ситуація з мамою моєї колеги, яка все життя пропрацювала стоматологом. Її саме на 60-річний ювілей хочуть звільнити, відправивши на пенсію. А вона без своєї роботи не уявляє свого життя…
– Так мій друг займає високу медичну посаду у нашому місті. Я його обов’язково повідомлю і він посприяє, щоб шановна людина залишилася і далі працювати…
У вечері того ж дня подзвонила моя знайома і з радістю у голосі повідомила про те, що до її мами підійшов головний лікар і сказав, мовляв, ніхто її не збирався звільняти, вона неправильно зрозуміла, що саме такі досвідчені стоматологи так потрібні.
Цей випадок зайве підтвердження тому, що безкорисливі зв’язки та знайомства у нашому житті відіграють суттєву роль.
