ВІДПУСКНІ, ЛІКАРНЯНІ І ДЕКРЕТНІ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ УКРАЇНЦІВ З 1 ТРАВНЯ

З 1 травня 2016 року в Україні збільшуються розміри прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати. У зв’язку з цим виростуть податкові внески і зміняться зарплати, відпускні та інші виплати.
ВІДПУСКНІ, ЛІКАРНЯНІ І ДЕКРЕТНІ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ УКРАЇНЦІВ З 1 ТРАВНЯ

Нарахування зарплати

Згідно зі ст. 3 Закону про оплату праці, мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Тому якщо розмір окладів на підприємстві встановлено на рівні мінімальної зарплати, з 1 травня потрібно провести підвищення розмірів таких окладів з 1378 грн до 1450 гривень.

За недотримання роботодавцями мінімально встановлених розмірів заробітної плати передбачено притягнення до відповідальності відповідно до ст. 265 КЗпП.

Індексація зарплати

Відповідно до порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Тому з 1 травня індексація зарплати буде розраховуватися шляхом множення певного коефіцієнта в залежності від “базового” місяця проведення індексації на прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1450 грн.

Нарахування лікарняних та декретних

При нарахуванні лікарняних і допомоги по вагітності та пологах у випадках, коли такі виплати нараховують на рівні мінімальної зарплати, слід також застосововувати новий розмір мінзарплати.

Згідно ст. 19 Закону №1105, обмеження поширюється на працівників підприємств, які:

– Оформили трудові відносини з підприємством і перебувають в них менше шести місяців, якщо такі працівники раніше перебували в трудових відносинах з іншими роботодавцями (перше місце роботи);

– Нещодавно оформили трудові відносини з підприємством і перебувають в них менше шести місяців. Причому до влаштування на підприємство особа перебувала в трудових відносинах з іншими працедавцями, але загальний період роботи протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше шести місяців;

– Перебувають у трудових відносинах із підприємством або до влаштування на роботу перебували в трудових відносинах з іншими роботодавцями. Однак протягом 12 місяців, що передують страховому випадку, за них платили ЄСВ в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Слід пам’ятати, що з 2016 року на виплату лікарняних та допомоги по вагітності та пологах мають право фізособи-підприємці незалежно від обраної системи оподаткування в разі своєчасної сплати ЄСВ. При цьому такі платники ЄСВ, на думку Мінсоцполітики, повинні розраховувати лікарняні та декретні, виходячи з мінімальної зарплати.

Відпустка

З 1 січня 2016 року ставка для нарахування ЄСВ становить 22% до визначеної бази нарахування. Але ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ установлено порядок нарахування ЄСВ, якщо база його нарахування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід. В такому випадку сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки ЄСВ (22%).

Тому з 1 травня розмір мінімального страхового внеску становитиме 319,00 грн (1450 грн * 22%).

Нагадаємо, що на рівні мінімального страхового внеску повинні платити ЄСВ за себе фізособи-підприємці платники єдиного податку та самозайняті особи.

Також зміниться максимальний розмір доходу, на який потрібно нараховувати ЄСВ: з 1 січня 2016 року він становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених в місяць нарахування доходу. Тобто з 1 травня він дорівнює 36250 грн (1450 грн * 25).

Відповідно збільшиться максимальний розмір нарахованого ЄСВ. З 1 травня він складе 7975 грн (36250 грн * 22%) або 3048,63 грн (36250 грн * 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юрособа.

Що по-старому

Залишаються незмінними:

– Граничний розмір добових, сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на неї;

– Сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;

– Нецільової благодійної допомоги;

– Ставки єдиного податку для I і II групи;

– Ставки податку на нерухоме майно.

Джерело: Патріоти України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *