За словами віце-прем’єр-міністра, міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, 45-мільйонна країна з 100 тис. багатоповерхівок і 7,5 млн індивідуальних домогосподарств повинна застосовувати більш ефективні підходи.
«Держава повинна заохочувати людей економити і в першу чергу шляхом монетизації залишку субсидій – заощаджені на енергоресурсах кошти українці зможуть отримати на проведення енергоефективних заходів, – зауважив Геннадій Зубко. – Свого часу у Німеччині на грошах ставили штамп «вода» чи «тепло», аби їх використовували лише на оплату комунальних послуг».
Кроком до суттєвої економії Геннадій Зубко вважає й ухвалення рішення про перехід на квартальне опалення або на опалення окремих будинків.
«Це побудова зовсім іншої мережі, – наголошує міністр. – Технології дозволяють рухатися більш ефективно без монстрів-ТЕЦів, які виробляють енергію і тепло, і незрозуміло, як складається ціна ресурсу і ціна послуги».
На думку Геннадія Зубка, ринок енергоефективних проектів дозволить створити близько 75 тисяч нових робочих місць. «Це мультиплікативний ефект для економіки, який дозволяє не тільки заощаджувати, а й створювати робочі місця, забезпечувати комфортне проживання у цих будинках та підвищувати вартість квадратного метру, – пояснює міністр. – Приміром, у Польщі енергоефективне житло коштує на 25% більше, оскільки витрати на проживання в таких будівлях менші».
Як зазначає Геннадій Зубко, економити можна лише за наявності відповідної мотивації.
«Протягом опалювального сезону 2015-2016 рр. будинки, мешканці яких отримували субсидії, споживали на 30% більше енергоресурсів, ніж ті, в яких субсидій не отримували, – пояснює посадовець. – Україна, яка сьогодні витрачає 18 млрд кубів газу на потреби населення, може зменшити споживання блакитного палива удвічі, якщо протягом 10 років інвестує в енергоефективність 30-40 млрд євро».