ДВА РОКИ НА ЗЕМЛІ
З блокнота міліцейського журналіста
Продовження. Початок читайте ТУТ
Мені якось спокійно було працювати на цілодобовому чергуванні у вихідні. Майже нікого нема. Крім керівництва в особі полковника Олександра Наумова. Гадав буде спокійним чергування. Помилився. На цей раз терміново доведеться їхати до самого циганського барона. У гості. Без запрошення. Там всі опери району (на той час барон жив на Окружній) шукають у нього наркоту. Півгодини, і ми на місці. У його хаті та на подвір’ї тривав конкретний обшук. Вже пів огорода цигану встигли перекопати. Передивилися все, що тільки можливо, навіть хлів з свинями. А наркоти нема.
Барон спокійнісінько разом з братом сиділи прикуті один до одного кайданками, і здавалося не реагували на все, що відбувається. І ось тут приїхав Наумов. Уважно придивився до всього. Особливо до однієї циганки, яка давала дружні «поради» операм: ви тут подивіться, і там не забудьте. А сама у руках тримала немовля. Щось здалося Наумову підозрілим у її поведінці. Швидко підійшовши до неї голосно крикнув: «Немовля поклади на стіл». Та почала кричати, дитина її, і нікому не віддасть. Шеф наче її не чув, вихопив з рук дитину, і тільки розпеленав, як всі побачили пакети з білим порошком і пачки грошей…
Що тут казати, опер є опер.
А зі шафи на весь цей бедлам мовчки спостерігали два обличчя з фотографій у чорній рамочці. Це були рідні сини циганського барона, які раніше померли від систематичного вживання наркотичних засобів.
Продовження буде ТУТ
Інші публікації на тему КРИМІНАЛЬНЕ ЧТИВО читайте ТУТ
