Свого часу «Зоря Приірпіння» дорікала ірпінській владі, що у її нових назвах та пам’ятниках немає нічого, пов’язаного з Ірпенем. Тепер вже страшно щось радити. Бо ж взяли й назвали іменем Незнайка парк, розташований біля школи. Що називається, застав дурних богу молитися… Неначе самі автори цієї ідеї навчалися у школі імені Незнайка.
Для тих, хто не зрозумів, розповімо бувальщину радянських часів. Тоді було модне гасло: «Наша цель – коммунизм!», яке адепти «совка» вішали скрізь і всюди, де тільки могли. Додумалися почепити такий надпис і на Полтавському артилерійському училищі. Невдовзі прийшли люди з обкому партії й зробили артилеристам зауваження, мовляв, загалом гасло дуже вірне і актуальне, але у даному місці – таки недоречне. В Ірпені подібна історія повторилася у вигляді назви парку Незнайка біля школи № 17.
Про те, що КіНОшній владі бракує елементарних знань у плані системного підходу у сфері перейменувань, свідчить недавня епопея зі змінами назв ірпінських вулиць – похідних від російських топонімів. Так вулицю Московську перейменували на Нігояна, Ленінградську – на Авіаконструктора Антонова, Курська – тепер носить ім’я Катерини Білокур. А от з вулицею Ново-Оскольською не склалося… Ірпінські чиновники ще пам’ятають столиці та обласні центри Росії, а щодо інших, менш відомих топонімів, як-то кажуть, темний ліс. Хоч його в реальності вже майже весь винищили на Ново-Оскольській, проте віртуально ще й досі глухомань в головах чиновників. Тож ж звідки ж їм знати, що назва вулиці Ново-Оскольської походить від райцентру Білгородської області РФ – Новий Оскол.
Все це згадалося з приводу нинішньої інформаційної хвилі відносно наміру ще одного перейменування – на честь померлого колишнього ректора НУДПСУ Петра Мельника. Персона досить одіозна й неоднозначна. До початку подій на Майдані у 2013 році Мельник кілька місяців був у тренді Всеукраїнських новин. Затримання на хабарі, домашній арешт, конаючий ректор на лаві підсудних, електронний браслет з наступною втечею за кордон… Не заперечуємо, що Мельник зробив чимало добрих справ і допоміг багатьом людям. Проте, й гріхів за ним шлейф чималий. Це визнають навіть ті, хто зараз ратує за перейменування Університетської у Петра Мельника. Власне, це від його діянь походить виправдувальна формула: «Краде, але щось робить».
Наразі цей девіз взятий на озброєння прихильниками найвідомішого мельникового вихованця – не менш скандального відставного мера Ірпеня Карплюка. Виходячи з цього, увіковічення пам’яті Мельника у вигляді назви вулиці, окрім усього іншого, буде сприйнято, як виправдовуваний вирок нинішньому провладному клану, який «краде, але щось робить».
