(не)гумові ірпінські школи та їхні проблеми у цифрах
На початку червня цього року в Ірпені розпочалось будівництво корпусу 17 школи, відтак освітяни та батьки учнів зітхнули з полегшенням, адже за їхнім очікуваннями вже у 2017/2018 навчальному році учні молодших та середніх класів зможуть навчатись у першу зміну та якісно опановувати навчальну програму. Учителі, у свою чергу, матимуть змогу краще контролювати засвоєння матеріалу, бо ясно, що у класі на 40 людей складно встигнути опитати усіх учнів, дати їм нові знання та ще й вкластись у 40 хвилин.
Однак, поки зарано радіти, адже за даними Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) добудоване приміщення буде розраховане всього на 10 додаткових класів та відповідно на 300–400 учнівських місць. До того ж, враховуючи, що завершення проекту планується на грудень 2017 року, новоприбулим першачкам та учням початкових класів знову прийдеться цілий семестр вчитись у другу зміну до 7 години вечора.
Як відомо, у 2016/2017 навчальному році у 15-ти навчальних закладах регіону освіту отримали майже 10 тис. учнів, із яких 750 зі шкіл №2, 12, 14 і 17, вимушені навчатись у другу зміну. За офіційними даними, з навчального 2015/2016 року кількість учнів у Приірпінні зросла на 585 чоловік, а середня наповнюваність класів по регіону у 2016/2017 році становила 27,9 учнів.
В Ірпінських школах найбільше учнів на одного вчителя!
Для більш ясного розуміння ситуації з наповненістю (а точніше переповненістю) шкіл пропоную звернутись до даних якісної статистики. Так, згідно інформації Державного інституту освітньої аналітики, на одного вчителя у Ірпені приходиться 16,6 учнів – на сьогодні це найвищий показник не тільки у Київській області (для порівняння у Броварах ця цифра – 13,9, у Бучі – 12,3 та лише Бориспіль зміг наблизитись до Ірпеня – 15,6), а і у всій Україні. З огляду на це, очікувано, що в ірпінському регіоні на одну школу припадає всього 34,8 вчителя (у Броварах – 65,3, у Бучі – 59, та в Борисполі – 57,2).
Міська влада пов’язує такий стан справ із переїздом до Приірпіння великої кількості сімей із тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. З цим справді неможливо не погодитись, адже у 2016/2017 навчальному році більше 400 учнів, які отримували освіту у ірпінських загальноосвітніх школах, були з числа сімей вимушених переселенців.
Однак, складно не погодитись і з тим, що у місті досить давно існує тенденція до збільшення житлового будівництва, в результаті чого населення закономірно росте: люди, а особливо сім’ї з дітьми спокушаються на нові метри під Києвом у тихому та поки що зеленому Ірпені.
Освіта не встигає за «семимильними кроками» забудовників
Про будівельний бум у нашому місті почали говорити ще давно, але особливо сильно темпи будівництва збільшились у 2014 році й продовжують невпинно зростати і сьогодні. За даними Головного управління статистики у Київській області, Ірпінь є безумовним лідером з прийняття в експлуатацію житла, адже з 2014 і до березня 2017 року в експлуатацію було введено 791 839 кв.м , для порівняння у інших містах Київщини, що активно розвиваються, новозбудованих метрів значно менше (у сусідній Бучі – 225 932 кв.м, у Броварах – 387 348 кв.м, та в Борисполі – 184 169 кв.м.). Такі темпи житлової забудови є співвідносними росту чисельності населення, адже за офіційними даними державної служби статистики за останні 10 років кількість жителів міста збільшилась на 14 тисяч осіб.
Попри стрімкий ріст населення та блискавичні темпи будівництва житлової нерухомості в Ірпені, на побудову нових шкіл у влади не вистачає ані зусиль, ані часу, ані коштів. Так, за три роки не було розроблено жодного проекту будівництва нових загальноосвітніх закладів і лише у 2016 році міським головою Ірпеня Володимиром Карплюком було анонсовано побудову вищезгаданого корпусу існуючої школи №17 по вул.Тищенка,10 та розробку проекту реконструкції і будівництва корпусу загальноосвітньої школи №2 по вул. Тургенєвській, 28. Для прикладу, у Броварах наприкінці 2016 року розпочалось проектування двох навчальних закладів: нової школи по вул. Симоненка на 1890 місць та початкової школи по вул. Петлюри при СШ №10 на 900 місць. Новий корпус 17-тої школи в Ірпені вміщатиме лише 300–400 осіб.
Інформації щодо реконструкції школи №2 у відкритих джерелах є небагато: за словами заступника ірпінського міського голови Наталії Семко, для цього необхідно виділити 10 млн грн. з бюджету міста, а будівельні роботи планують розпочати найближчим часом. Не зважаючи на анонсований швидкий початок будівництва, влада досі не може вирішити, це буде реконструкція – а саме добудова третього поверху до наявного приміщення школи або ж все-таки зведення нового корпусу.
Забули про школу № 12, де понад 150 дітей навчаються у другу зміну
Про школу № 12 очільники міста, мабуть, забули, навіть не зважаючи на численні обіцянки у ЗМІ, (див., наприклад, блог мера Ірпеня) оскільки на сьогодні дані про добудову корпусу, реконструкцію чи будь-які інші будівельні роботи на території навчального закладу відсутні. При тому, що у 12-тій школі проблема з нестачею учбових приміщень невдовзі стоятиме теж досить гостро: у 2016/2017 навчальному році понад 150 дітей вчились у другу зміну.
Ясно, що проблема будівництва (незалежно від того, школа це, дитячий садок, або ж новенький житловий квартал на 24 поверхи у зеленій зоні) завжди упирається у гроші, з приводу чого міський голова ясно висловився ще минулого року: забезпечення рівного доступу до освіти та побудова загальноосвітніх закладів знаходиться у компетенції держави, а не міста.
Однак, не зважаючи на відстутність коштів для побудови нової школи, Володимиру Карплюку та його команді у 2016 році без проблем вдалось знайти та залучити близько 100 млн грн. (з них 20 млн. з міського бюджету) на капітальну реконструкцію центральної площі міста, вулиці Шевченка та зведення музичних фонтанів.
З огляду на це, закономірним є питання, що для міської влади важливіше: вгодити спонсорам-забудовникам, заохочуючи та підтримуючи багатоквартирне будівництво без зайвої турботи про те, що діти новоприбулих мешканців будуть навчатись у переповнених школах в дві зміни, або ж нарешті зайнятись більш нагальними проблемами міста та його жителів, а не виділяти гроші на черговий парк, чи фонтан. Якою буде відповідь на це питання – покаже час.
