У мене в пам’яті зафіксувався епізод з новин під час ведення бойових дій на території Ірпеня, в якому показували, як мер міста Олександр Маркушин бореться з мародерами. І зафіксувався він не через драматичність, того, що відбувалося, а швидше, навпаки – через якусь кумедну пародійність сюжету, який був використаний для висвітлення теми: зловили якогось нещасного, який, мабуть, вкрав ящик горілки з розбитого кіоску. Підходить до нього міський голова у повній екіпіровці і так по-батьківськи плескає рукою по плечі і повчальним тоном каже : «Красти під час війни не можна»…
Перша думка, яка у мене тоді виникла: А, що не під час війни можна виходить?
Так ось, очевидно, в О. Маркушина та його команди війна уже закінчилася. На території Ірпеня так точно. Настав благословенний час великої Відбудови! Чому «благословенний», мабуть ви розумієте… Про це іще багато напишуть і не тільки письменники.
Я ж хочу розповісти лише про один маленький епізод, як під час війни обкрадають мешканців Ірпеня.
Кілька місяців тому на територію будинку 4а, по вул. Миру нахабно завалився якийсь чолов’яга з тяжкою технікою для зачистки майданчика під будівництво. Звісно, обурені мешканці стали на заваді зухвальцю і зажадали від нього пояснень, а що взагалі відбувається???
В ході далеко на самого приязного спілкування, з’ясувалося, що чолов’яга це один з працівників водоканалу П. Медвецький, який, як відомо, певний час очолював чинний міський голова. А приїхав він сюди з технікою, бо Ірпінська міська рада виділила йому тут земельну ділянку під гараж.
І не тільки йому. Як з’ясують пізніше мешканці будинку, з їхньої прибудинкової території було урізано цілих 600 кв. м. Якщо зазвичай, для будівництва гаража виділяють 20-30 кв. м., то можна уявити, що там збираються побудувати цілий гаражний кооператив. І все це без будь-яких громадських слухань та погодження з мешканцями будинку. Ну і, звісно, жоден мешканець будинку там ділянки для гаражу не отримав. Все це є грубим порушенням прав мешканців будинку та будівельних норм (ДБН) щодо площі прибудинкової території багатоповерхового будинку, визначених Законодавством.
Але це іще далеко не всі порушення Закону. Цікавіше виявилося попереду. Коли мешканці будинку зажадали документа, який підтверджує право власності П. Медвецького на ділянку, він показав папірець, на якому не було жодного реквізиту, який би вказував на те, що це документ. На ньому не було ні номера рішення, ні підпису, ні печатки, навіть не зрозуміло, якого року він прийнятий…
За твердженням самого одіозного фігуранта скандалу, рішення, яке він показав: «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» було прийнято Ірпінською міською радою у грудні 2021 року. Але це рішення не є рішенням про надання земельної ділянки у приватну власність і не може бути підставою для здійснення на ній будь-яких дій власника.
Виникає запитання, коли було прийняте наступне рішення «про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність» (якщо воно звісно існує)? Нагадаємо, що в деяких міських радах це зазвичай іще два різних рішення.
Якщо, зі слів Медвецького, перше рішення, про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, було прийняте у грудні, а сесії (окрім позачергових, на яких не розглядаються земельні питання) відбуваються раз у квартал, то виходячи з логіки, швидше за все, це могло статися лише після широкомасштабного вторгнення.
Але коли? Невже під час окупації, чи коли Ірпінь був лінією ведення бойових дій? Адже вже 7 квітня 2022 року у Перехідних положеннях Земельного кодексу України з’явився новий пункт 27, підпунктом 5 якого було заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час війни.
Сам О. Маркушин відмовився взяти лист, в якому мешканці будинку просили надати копії відповідних документів та аудіо запис сесійного засідання, які б прояснили дану ситуацію.
Звісно, відповідний лист на ім’я міського голови був зареєстрований в загальному відділі уже місяць тому, але відповіді на нього не має. Це іще одне порушення Закону, на який міському голові Ірпеня, очевидно, просто начхати. Бо з інсайду нам відомо, що він сказав – земельній ділянці під гараж Медвецькому на прибудинковій території будинку Миру, 4а- БУТИ!!!
Хочемо, щоб ця публікація була повторним запитом до органів Ірпінської міської ради стосовно існування документів та підстав їхнього прийняття щодо виділення земельної ділянки 600 кв. м. та в тому числі ділянки пану Медвецькому з прибудинкової території будинку, 4а по вул. Миру. А також, запитом до Прокуратури щодо перевірки законності відповідних рішень Ірпінської міської ради.
А міському голові, було б не зайве знати, що його дії порушують чинне Законодавство України, і можуть розглядатися, як розкрадання земельних ресурсів громади. А красти не можна! І не тільки під час війни…
