НАШЕ ЗАВТРА – У КОЖНОМУ З НАС СЬОГОДНІ…
Мені не треба ні лайків, ні схвалення.
НЕ ПОТРЕБУЮ.
Не треба мені співчуття …
Я знаю, що таке війна…
ХОЧУ ЛИШЕ СПИТАТИ.
Сьогодні, той рік, поза той,…
Усім тим, хто на Майдані стояв з початку – 19 го до розтрілів… ?
Невже нас було так БАГАТО?
Потім війна…
1 мілліон 400 переселенців.
ВОНИ серед нас .
Переїхали, асимілювали, почали ходити зі стягами…
Чи усі Вони захистили свої домівки?
Чому здорові, притомні, сповна наснаги і сил, лишали СВІЙ ДІМ, БАТЬКІВ – НЕ ВЗЯВШИ НІ ЗБРОЮ НІ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за майбутнє УКРАІНИ ?
Чому не йшли до лав
ЗСУ, що тримали блокпости на кожнім кроці, їх руху до щасливого життя?
ЩО ж не йшли – кухарем, медиком, будь ким????
Тих хто в в строю не так багато, усі вони, на долоні – тримають фронт і тил.
У більшості з переселених осіб, лишились на окупованій території батьки, чоловіки ( а у багатоьох родичі в ополченні ДНР)
Вони приіхали в добро і тепло.
Ім серед нас затишно і комфортно.
Вони нав‘язують нам своє світосприйняття, свою ментальність.
Завтра вони йтимуть серед скалічених війною:
наших ампутантів, бійців, добровольців – досі не визнаних Державою, добровольців – медиків, волонтерів, разом з родинами та
матерями,
що віддали своіх синів на смерть
ЗА УКРАЇНУ.
Я не приймаю ні подвійну мораль
ні подвійні стандарти.
Притомний, здоровий ГРОМАДЯН ПОВИНЕН стати на захист свого РІДНОГО ДОМУ – МАТЕРІ, БАТЬКА, ДІТЕЙ.
На моі питання «чому?»
Відповідь була проста – нас не училі воевать, мы не воины, не армія..
…вы в подвале не сидели…
НЕ УЧИЛИ…
НЕ СИДЕЛИ …
Тех, кого нет – тоже НЕ учили УМИРАТЬ …
Зі Святом – Україно!
Вікторія КРАМАРЕНКО
