Ми вільні поки єдині
У рідній своїй країні.
Не “східняки”, “западенці”,
А з Україною в серці.
Народе мій, сильний духом,
Ти злих посіпак не слухай.
Бо хочуть тебе розп’яти,
Щоб вигоду з того мати.
Не мовою ми різнимся,
Не тім, що ночами сниться.
А мірою щирого болю
За України долю.
Бо б’ють її і терзають,
У серці Бога не мають,
Прокляті орди чужинців,
За те, що ми – українці.
Станемо в спільне коло
Із тими, хто нас боронить.
Згуртуймось в строю єдинім
За долю твою, Україно.
За пісню твою і волю,
Родюче пшеничне поле.
За мирне небо блакитне.
За землю, що знов розквітне.
Валентина Л.
