Уявіть ситуацію. Ранок вихідного дня. На всю околицю лунає гуркіт. Це на багатотонну вантажівку шабашники скидають метал із кустарно облаштованого в одному з дворів пункту прийому металобрухту. Сусіди висловлюють невдоволення. Натомість власниця самодіяльного пункту розповідає про якийсь «дозвіл начальника поліції для фірми». У відповідь на прохання пред’явити його лунає обіцянка спалити хату та інші погрози й образи.
Це все відбувається у місті Буча, яке його очільники називають «європейським». Викликаний наряд поліції взяв пояснення, склав протокол. При цьому завантаження металобрухту не припинилося, власне, як і діяльність самодіяльного пункту його прийому, який у приватному секторі на вулиці Старо-Яблунській функціонує близько десятка років.
Із побаченого кореспондентами «Зорі Приірпіння» та зафіксованого на фото і відео є очевидним «промисловий підхід» власниці приватного подвір’я до збору металобрухту. Про нього знають усі асоціальні елементи Лісової Бучі та її околиць, а також нормальні люди, з дворів яких викрадають потрібні речі з металу, аби тут їх здати за безцінь.
Викликають міліцію/поліцію сюди вже далеко не вперше. Але з року в рік, із десятиліття в десятиліття все повторюється за однаковим сценарієм. Правоохоронці пишуть протоколи, бомжі та наркомани крадуть метал, який продовжують носити до підпільного пункту прийому. І цього разу, а саме у понеділок 11 травня, попри агресію та погрози заявниці з боку власниці «металопритону», працівники поліції байдуже відповідають: «Якщо начальник слідства вбачає у цьому кримінальний злочин, це буде розписано на слідчого, якщо не вбачає, то буде розписано на дільничного».
З огляду на це емоційна фраза «металопритонші» про «дозвіл начальника поліції» примушує замислитися. І справді, протягом доброго десятка років в Ірпінському міськвідділі та Київському обласному управлінні змінилося чимало начальників міліції/поліції, а «металопритон» у Бучі на Старо-Яблунській як працював, так і продовжує працювати. Переживши вже не одну депутатську каденцію Бучанської селищної/міської ради. Десятки депутатів, заступників мера, керівників благоустрою та інших посадовців, які начебто мали звертати увагу на цю проблему. Якщо так далі триватиме, то цей самодіяльний пункт прийому металу може й «незмінного» нашого селищного/міського голову пережити.
А все тому, що мало облагородити центр міста і називати його «європейським». Потрібен справді європейський підхід і спосіб мислення у кожній справі, яка стосується життя наших громадян. Уявляєте подібний «металопритон» в елітному районі Парижа чи Лондона, де наші олігархи полюбляють скуповувати нерухомість та відправляти дітей на навчання. Ясна річ, що там про таке неподобство й мови не може бути. Натомість в «європейській» Бучі це виявляється цілком можливим. Допоки?
