Легенди та історія Ірпінь-річки, якій зараз загрожує знищення

Історія походження Ірпеня, як і його назва, досі не достатньо вивчена.

Одне нам відомо точно: наше місто отримало свою назву завдяки річці Ірпінь.

Народна етимологія схильна пояснювати походження всіх топонімів від імен легендарних особистостей. Ми знаємо легенду про прекрасну княжну Ірину, яка зустрічала свого судженого  ставаючи  на пень. І від злиття двох слів «Ірина» і «пень», за легендою, й походить назва Ірпеня.

Легенди та історія Ірпінь-річки, якій зараз загрожує знищення

Але це малоймовірно, тому що в давнину  ім’я Ірина звучало як Орина або Ярина.

Можливо, таємниця назви нашого міста криється у скандинавській міфології. У найдавніших пам’ятках літератури – скандинавських сагах, ми зустрічаємо ім’я богині Ірпи. Вона, як і наш язничницький бог Перун, була володаркою Неба, повелителькою грому і блискавок.

Легенди та історія Ірпінь-річки, якій зараз загрожує знищення

Цікавим фактом є те, що ім’ям богині названи дві українськи річки на Чернігівщині – Ірпа та Ірпіца. Води їх впадають у річку Снов, яка, у свою чергу, є притокою Десни, на якій розташований сам Чернігів. Історія Чернігова схожа з історією Києва. Десна в давнину була найважливішим водним шляхом, що пов’язував Сіверщину зі Сходом. Назви річок є доказом, що землями Чернігівщини проходив Варязький шлях і вікінги тут зупинялися.

Легенди та історія Ірпінь-річки, якій зараз загрожує знищення

Тоді стає вірогідним, що і наша річка Ірпінь була шляхом вікінгів, бо у Ірпеня, як і у Ірпи – один корінь «Ірп». І як що Ірпа – це жіноче ім’я, то Ірпінь – чоловіче.

Однак «Топонімічний словник-довідник Української РСР» М. Янка (Київ, 1972) пояснює: «Ірпінь – річка, права притока Дніпра. О.М.Трубачов назву виводить зі слів r’p (rupa) «джерело».

***

У літописних джерелах ми не знайдемо згадку про річку Ірпінь. З незрозумілих причин у літописі «Повість минулих літ», що дійшов до нас першим, Нестор літописець починає розповідати про датовану частину історії Київської Русі з 852-го року, але не згадує річку Ірпінь, на якій з 980-го року вже було розташоване давньоруське місто-фортеця Білгород.

Інокентій Гізель, сподвижник Петра Могили, у першому навчально-історичному творі «Київський синопсис» (1674р.) називає нашу річку «Пірна», описуючи битву литовського князя Гедиміна з київським князем Станіславом на річці Ірпінь.

Читаємо: «Літо 1320, воста Гедемін, великий князь Литовський, на князя Київського Станіслава, від коліна першого від варяга князя Рюрика йде і прийшовши на нього з потугою силою, переможи його з руськими і татарськими в бої в шести милях або в тридесятих верстах від Києва над річкою Пірна». У Синопсисі є уточнення автора, що ці відомості він взяв у польського історика М.Стрийковського, який у своєму літописі ХVІ ст. точно вказував, що Пірна – це Ірпінь.

У Центральній науковій бібліотеці (м.Київ) у відділі карт є карта Боплана, на якій річка Ірпінь у ХVІІ столітті мала назву Ропін (ROPIN).

Легенди та історія Ірпінь-річки, якій зараз загрожує знищення

Боплан – французький інженер і військовий картограф, народився в кінці XVI століття в Руані на Півночі Франції. З 1630 р. служив у Польського короля Сигізмунда ІІІ і отримав завдання скласти карту України, яка після Люблінської унії 1569-го року перейшла під владу Польщі.

Карту видано 1648-го року, на ній зображено Київське, Волинське і Брацлавське воєводства. Карта унікальна тим, що на ній детально позначено межі як між самими воєводствами, так і з сусідніми країнами. На ній зображено 1293 об’єкти, зокрема, 993 назви населених пунктів і 153 назви річок.

На карті зображено міста, селища, слободи і фортеці.  Особливої уваги заслуговують вказівки на залишки городищ, що належать віддаленій язичницькій епосі.

Не забуті і найважливіші шляхи, що пролягали через країну: Чорний, Татарський та Муравський (найкоротший шлях із Криму до Москви). Але не вказано «Соляний» та «Залозний» шляхи, які були добре відомі ще Нестеру Літописцю і, без сумнівів, проходили через наші землі по водах річки Ірпінь.

Щоб зрозуміти значення шляхів, які сполучалися з Києвом, необхідно сказати трохи більше і про саме столичне місто.

Історик Б. Д. Греков у своїй роботі «Київська Русь» (1953р.) писав: «Про Київ кінця Х-початку ХІ століття як про велике місто, де було 400 церков і 8 ринків і незчисленна безліч народу, говорить Тітмар. Адам Бременський у другій половині ХІ століття називає Київ суперником Константинополя. Митрополит Київський Іларіон у своєму знаменитому «Слові» згадує Київ як місто «блискучої величі». Лаврентіївський літопис 1124 р. теж зазначає велику значимість Києва.

Легенди та історія Ірпінь-річки, якій зараз загрожує знищення

Київ мав великий авторитет в Європі. До нього з’їжджалася знать, купці-торговці з інших країн. А це свідчить про те, що були прокладені різні шляхи до Києва. Однак найпростішим і найбезпечнішим був шлях по річках, особливо, у зимовий час, коли вони замерзали. Річки взимку перетворювалися на своєрідні дороги. Тому така річка як Ірпінь, що вважалася на Київщині третьою після Дніпра і Десни, не могла залишатися не поміченою.

Хотілося звернути увагу на той факт, що на правому березі Ірпеня в кінці Х століття князем Володимиром Святославовичем було побудоване давньоруське місто – фортеця Білгород. І потрапити до нього він міг тільки річкою Ірпінь, а отже, пропливав князь із дружиною через наші землі.

Легенди та історія Ірпінь-річки, якій зараз загрожує знищення

Цікаво й те, що в Росії на правому березі річки Сіверський Донець теж є місто Білгород, яке вперше було згадане у літописах 1237 року. Зі статті В.І.Тітової «Хроніка села Красне» (краєзнавчий альманах «Стара столиця», м. Володимир) стало відомо: «Село Красне стояло на дуже високому узгір’ї, яке іменується Червоною горою. Під горою протікає річка РПЕНЬ (місцева назва від перенесенного в ХІІ столітті з Київської землі імені річки Ірпінь). Село мало дуже давнюю історію. Назва часто і повсюдно зустрічається у Центральній Росії, це означало, що з давніх-давен цю місцевість населяли слов’яни…

Вони називали річки цих земель звичайними для них іменами, цим самим зберегли для нашадків очевидний факт існування шляхів міграцій населення…»

***

Століттями наша річка Ірпінь годувала людей. Тут водилося багато риби, птахів і звірини.

Легенди та історія Ірпінь-річки, якій зараз загрожує знищення

Завдяки праці «Природнича історія губерній Київського учбового округу. Зоологія» (1856), автором якого був професор Київського університету Карл Кесслер, стає відомо, що у 1850-х роках в Ірпені водилося 57 видів риб, в тому чіслі: окунь, короп, карась, мінога, піскар. Була і щука, і сом. У 1855 році, як відзначав Кесслер, в селі Романівці, зловили щуку вагою 20 фунтів (9 кг), сом важив 4 пуди (65,5 кг)!

Легенди та історія Ірпінь-річки, якій зараз загрожує знищення

 

На жаль, сьогодні наша річка Ірпінь виглядає зовсім не так, як у давнину.

Хоча 2018-го року  Національна  академія аграрних наук спільно з Інститутом водних проблем і меліорації  зробила ґрунтовний аналіз стану річки Ірпінь і дала висновок, що екосистема заплави потребує  відновлення, до конкретних дій справа так і не дійшла.

Ріка потребує негайної розробки та реалізації цілісної програми «Порятунку річки Ірпінь».

Ми не можемо допустити, щоби річка, яка має тисячирічну історію, на наших очах зникла.

Мусимо зберегти її для нащадків.

Легенди та історія Ірпінь-річки, якій зараз загрожує знищення
Олена ПЛАКСІНА

Джерело: bucha.life

 

ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *