На початку сьогоднішньої 20-ї сесії Ірпіньради до керування містом повернувся Володимир Карплюк. Вочевидь, його чекали не тільки місцева громадськість, а й столичні телеканали. Сьогодні була повна зала гостей та десяток телекамер. Проте, очільник Ірпеня висловив невдоволення більшістю присутніх телеканалів за висвітлення недавніх подій довкола його особи.
Проте, це було трохи пізніше. А розпочалася сесія з урочистого вручення документів на земельні ділянки учасникам АТО. Загалом було надано права власності на 5 соток землі 140 бійцям (або членам їхніх сімей) – це тільки перша черга атовців, яким обіцяні земельні ділянки.
Учасники АТО, а також інші присутні дякували Володимиру Карплюку, привітавши його з Днем Народження, який міський голова відзначив у міжсесійний період 2-го серпня.
Потім вже сам Карплюк вітав депутатів, які відзначили свої Дні Народження недавнім часом. Зокрема, свого постійного опонента свободівця Богдана Мельничука. Дякуючи за квіти та привітання Богдан Омелянович зазначив, що найкращим подарунком для нього можуть бути вчасно надані для ознайомлення проекти порядку денного та рішень сесій.
Відтак, потроху настрій сесії з урочистого почав переходити у конфліктне русло. Десь на середині порядку денного після одного з коментарів Володимира Карплюка з приводу діяльності Богдана Мельничука за останнього вирішив заступитися його однофамілець – громадський діяч Євген Мельничук. Своїми вигуками з місця він фактично вивів з рівноваги міського голову, який у відповідь також, що називається, за словом до кишені не поліз, при цьому вдавшись до особистих образ, які цитувати не стану. Проте, одну фразу Карплюка на адресу Є.Мельничука, гадаю, варто оприлюднити: «У мене є мрія. Я щиро вірю, що за рік-два дороблю всі ті проекти, які ми зараз задекларували в місті. Поставлю питання так, щоб мене відправили на відпочинок – і я дам тобі сильно по морді!».
У сесійній залі вчинився гучний гармидер із штовханиною, яка досить швидко вгамувалася, після того, як депутати проголосували за те, щоб вивести Євгена Мельничука із зали. За ним подалися більшість телекамер.
Невдовзі столичні тележурналісти потроху поверталися до зали, в якій через деякий час спокійний ритм голосування перервав емоційний виступ жительки Ірпеня. Це був крик душі, виплеск емоцій з приводу земельного питання, яке зачіпало інтереси цієї жінки. Вона «кидалася громовицями» в земельну комісію, депутатський корпус і всю владу загалом.
Міський голова заспокоював жіночку впродовж її нетривалого, але емоційно насиченого виступу і пообіцяв розібратись.
