ДВА РОКИ НА ЗЕМЛІ
З блокнота міліцейського журналіста
Продовження. Початок читайте ТУТ
За своїми функціональними обов’язками я, як прес-офіцер намагався об’єктивно висвітлювати правоохоронну діяльність, у першу чергу розкриття злочинів. Проте, ні як не гадав, що одного разу частково буду причетний до цього і мої скромні можливості стануть у нагоді карному розшуку главку.
Близько 12 години ночі, знаходячись на цілодобовому чергуванні, я повернувся після поїздки по «злачних» місцях Києва, де спільно з представниками однієї з телекомпаній ми вишукували відеосюжети, які вночі того ж дня виходили у нічному ефірі. І тут помічаю, що у кабінеті одного з моїх шефів горить світло. У таку пізню годину полковник Олександр Вікторович Наумов був на робочому місці.
– А ми тебе вже зачекалися, – каже шеф.
– Так начебто я не встиг нічого поганого накоїти?! За що мені така честь?
– Не вередуй, ще встигнеш, – парирував він. Нам добре відомо, як ти вмієш працювати із затриманими під час їхнього конвоювання в ізолятор тимчасового утримання та СІЗО. Цей досвід тобі сьогодні знадобиться.
Після чого набрав по внутрішньому телефону номер і доповів, що я приїхав. За кілька хвилин в кабінеті знаходився співробітник карного розшуку і запросив піти за ним. Єдине було прохання взяти з собою відеокамеру. Не дивлячись на пізню годину, у карному розшуку був розпал робочого дня. Як мені пояснило керівництво, щойно затримали конкретних бандюків, які обманним шляхом привласнювали квартири у першу чергу алкоголіків, а їм обіцяли замість неї – у чудовому місці в селі хатинку на березі річки чи озера, де вони, зможуть на виручені гроші зустріти свою старість і при цьому безбідно жити. Мені показали одну з таких жертв. Літня людина, у білій сорочці, стареньке акуратне пальто. Правда, погляд якийсь скляний. Таке відчуття, ніби він не зовсім адекватний. Як мені пояснили, цю людину накачали певними препаратами, він підписав вже відповідні документи, і його везли не до нової хатинки коротати свій вік, а вбивати. Це злочинне угрупування діяло не один місяць. І лише зараз нарешті їх вдалося затримати. До складу цієї банди входили також водій, нотаріус, виконавці їхня бандерша ромської національності. Від мене потребувалося психологічно підготувати їх до подальшої щирої розмови з операми.
У кабінет спочатку заводять у кайданках нотаріуса. Звичайно, він від всього відхрещується. Я уважно його вислухав, а потім запропонував стати біля стіни. Його портрет в профіль і у анфас задокументував на відео. Потім делікатно запропонував подивитися. Схожий? Чудово. А привіт рідним не хочеш передати по телебаченню? Той оторопів. Якщо чесно не розповіси операм про свою діяльність, то завтра твоє обличчя побачить вся багатостраждальна Україна, тільки там буде невеличкий коментар, що тебе притягують як збоченця малолітніх. Не мені тобі розповідати, як тебе братва на хаті прийме. Адже вони також телевізор дивляться. А про рідних я вже не кажу, як вони «зрадіють» твоїй популярності. А скільки родичів від тебе відвернеться. Уявляєш?! Навряд чи, адже з таким клеймом, як у тебе, до суду ти можеш не дожити, у кращому випадку інвалідом залишать. Від несподіванки той оторопів. А потім не довго думаючи вирішив дати свідчення. За подібним сценарієм я працював з іншими затриманими, і всі вони не захотіли такої популярності. Виявляли бажання співпрацювати зі слідством. Крім бандерші. Але доказів проти неї, я був впевнений, назбирається чимало від її спільників.
Інші публікації на тему КРИМІНАЛЬНЕ ЧТИВО читайте ТУТ
