Фільм “Позивний Письменник” про звичайних людей, які стали легендами

7 листопада відбулась прем’єра документального фільму “Позивний Письменник” режисера Юрія Беденка в Центральному Будинку Офіцерів в місті Києві. Прем’єрний показ проходив за підтримки Спілки офіцерів України. На початку голова Спілки офіцерів України полковник Олександр Сасько вручив почесні грамоти всьому авторському колективу стрічки.
Створення фільму проходило під патронатом Державного агентства України з питань кіно. Зйомки проводила компанія ТОВ “Гольстрім продакшн”.

Автори ідеї – Сергій Мартинюк, Михайло Гайдай. Сценарій – Сергій Мартинюк. Режисер – Юрій Беденко. Директор картини – Олександр Гайдай. Лінійний продюсер – Валентин Шевцов. Звукорежисер – Сергій Мущенко. Асистент оператора – Роман Мартинюк. Фільм знятий за мотивами книги “Позивний “Письменник” або як Ірпінці русню відірпінили” Сергія Мартинюка (Світогор Лелеко).

Історія фільму розпочинається 24 лютого 2022 року. Червоною ниткою фільму ллється історія оборони міста Ірпінь. Від першого дня до визволення Ірпеня.
“Ірпінь боронили самі добровольці. Нас було до 200 осіб і ми утримали місто. Ми добре розуміли: якщо впаде Ірпінь, то впаде і Київ. Тому стояли на смерть…” – це цитата зі сценарію. Саме про це розповідає фільм “Позивний Письменник”.
У чому родзинка фільму. Режисер Юрій Беденко відмовився від документальної хроніки (її вистачає у вільному доступі в інтернеті), а концентрує увагу на героях стрічки. Емоції, розповіді, гнів, героїзм, огида до окупанта, непохитність, сміливість, самопожертва, любов до рідного міста проходять головною темою стрічки. У кожного героя своя історія, свій стиль, емоції, героїзм, невдачі, щасливі миті, горе і радість.

Малий концертний зал Будинку офіцерів був вщент заповнений глядачами. Доводилось позичати стільці на інших локаціях. Фільм реально бере за душу і стукає в серце. На показі були присутні: курсанти Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка, ВІТІ ім. Героїв Крут, Київського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Фільм розрахований на виховання молодого покоління. Півтори години і жодного вздоху, і бажаючих вийти на перекур. Вся увага на екран і інколи мені здавалося, що можна було почути стук сердець. Оваціями зустріли кінцівку фільму і всі встали зі своїх місць.

До глядачів вийшли герої стрічки, оборонці Ірпеня Олександр Маркушин (Марк, Мер), Віталій Кожокарь (Сармат), Володимир Пархонюк (Прапор), Леонід Борисовець (Студент), Петро Король, Сергій Мартинюк (Письменник). Ірпінці подякували глядачам і поділилися своїми думками, спогадами з перших днів війни. Що ще сподобалось? Очі. Очі курсантів дивилися на оборонців з повагою, із вдячністю. Ось вони. Мить тому вони були на екрані, а зараз розповідають про перші дні боїв. І сльози на очах. У мене самого зрадницька сльоза навернулась на очі. Отакої, ніколи не плакав (не міг дозволити собі такої розкоші), а тут…

Довго фотографувалися і обговорювали майбутні мистецькі проекти.
Привітав присутніх з успішною презентацією Народний артист України Анатолій Демчук. Війна це не тільки фронт, а і слово, книга, фільм, пісня мають таку ж силу як і зброя. Мистецтво – надихає на перемогу і віру в себе.

Отже головний посил фільму – Ірпінці. Люди. Титани. Звичайні люди які стали легендами!
Дякую Олександру Сасько за прекрасну організацію прем’єрного показу стрічки, творчому колективу, присутнім за небайдужість і професійність і любов до України! І наостанок моя лелечка, як настанова до дій у майбутньому:
Моя Україно!
Будуй – муруй світ
у якому не має московита.
Не дай себе ошукати знову!