ЯТІР

Весна. Ірпінь. Розгодинюється на гарну погоду.

Сцена 1

07:05 Сашко прокинувся й вийшов зі своєї до сусідньої кімнати. ЯТІРПосеред неї на пуфику в самих трусах сидить Лесик. Перед ним стілець, на який надітий металевий обруч. Лесик обплітає його дротом. Він водить навколо дерев’яної палиці «човником», на який намотаний тонкий мідний дріт. Побачивши цю композицію, Сашко зупиняється.

Лесик, продовжуючи водити «човником», на мить піднімає погляд на Сашка й говорить до нього бадьорим голосом:

– Привіт, Сашко.

Сашко відповідає трохи сонним:

– Guten Morgen.

Лесик діловито продовжує свої маніпуляції з палицею та «човником»:

– Олександре, може й ви сідайте ятір плести.

Сашко обходить збоку стілець з обручем та Лесика на пуфику. Зупиняється, розвертається назад і вже з протилежної сторони дивиться на ранкову композицію.

Лесик не відриваючись від своєї роботи продовжує діловитою скоромовкою:

– Це просто. Я покажу як – ти швидко навчися. Ми б оце в чотири руки цих би ятерів наплели!..

Сашко йде у кухню, звідки через хвильку долинає на мотив кількох українських пісень:

– Ятері, ви мої, ятері…

Сцена 2

11:06 До хати підходить Ольга і зазирає у вікно. Посеред кімнати в самих трусах на пуфику сидить Лесик. Перед ним стілець, на який начеплено між двома обручами сплетену секцію ятера. Лесик методично в’яже «човником» вузли навколо дерев’яної палиці. Раптово «човник» вислизає з руки й падає на підлогу.

Лесик сердито лається:

– …Твою дивізію та ще й артилерійський полк!

Піднімаючи «човник» Лесик чує стукіт у шибку. Повертає голову й бачить у вікні Ольжене обличчя. Кладе «човник» на стілець й чинно підводячись з пуфика вигукує підвищеним тоном, щоб було чути надворі:

– Зараз!

Статечно одягає спортивні штани, виходить в коридор, відчиняє двері і бачить Ольгу.

Ольга:

– Привіт. А Сашко є?

Лесик:

– Нема.

Ольга:

– А коли буде?

Лесик:

– Сьогодні. Що йому передати?

Ольга:

– Та я спитати хотіла, як там один центр знайти. У мене в принципі адреса є. Просто хотіла розпитати, як туди добиратися.

Лесик:

– Ну, не знаю. Сашко прийде – я йому передам.

Сцена 3

11:50 Сашко відмикає двері й заходить до хати. Швидко проходить по кухні, відчиняє двері до кімнати й бачить там Лесика. Він в спортивних штанях сидить на пуфику й плете ятір.

Сашко, збираючи по кухні й коридору порожні пластмасові пляшки поспіхом говорить:

– Лесику, пішли по березовий сік.

Лесик зупиняє роботу й повертає голову назад:

– Куди?

Сашко:

– У ліс. Той, що біля пана Олександра.

Лесик встає з пуфика, виймає з кишені своїх спортивних штанів пачку цигарок й виходить до кухні:

– Що, зараз?

Сашко вкидає пляшки в кульок:

– Зараз.

Лесик підкурює цигарку:

– Та ні, я зараз не піду.

Сашко дивується:

– Чого?.. Ти ж сам недавно хотів по березовий сік іти! А ми оце саме зібралися з Мирославою і Світланою.

Лесик:

– Це аби ви мені з Мирославою і Світланою всі по ятеру сплели, тоді б я з вами й пішов по сік.

Сашко:

– Та пішли – потім доплетеш!

Лесик заклопотано чухає рукою потилицю, затягуючись цигарковим димом:

– Та ні, Сашко, тут у мене просто багато ще роботи. Я й так лохонувся. Цілу зиму нічого не робив. Треба було ще з осені починати. Це б уже досі стільки ятерів наплів, що, мабуть, весь Ірпінь можна було тричі перегородити!

Сцена 4

15:25 До хати заходить Кир’ян. Він відчиняє двері в кімнату, просовує туди голову і бачить Лесика, що сидить на пуфику і плете ятір. Готові вже дві секції. Лесик обплітає третій обруч.

Кир’ян широко посміхаючись звертається улесливим тоном:

– Можна? Привіт.

Лесик повертає голову назад:

– Заходь.

Кир’ян переступає через поріг і подає Лесику руку тримаючи на обличчі застиглу посмішку:

– Привіт. Хи-хи. Добре, що хоч якась жива душа є – можна цигарку стрельнути. Є щось курить?

Лесик дістає з кишені цигарки й протягує Кир’яну. Той виймає три цигарки й повертає пачку Лесику. Лесик кидає цигарки на ліжко, озброюється палицею та «човником» і продовжує плести ятір.

Кир’ян тримає цигарку в руці біля рота:

– А ти… сам?

Лесик пронизує «човником» чергове вічко:

– Сам.

Кир’ян мне рукою цигарку:

– А що це ти робиш?

Лесик пронизує «човником» чергове вічко:

– Ятір плету!

Кир’ян радісним тоном мнучи рукою цигарку:

– О, так це ятір буде! Хи-хи… Рибу ловить!..

Лесик пронизує «човником» чергове вічко:

– І раки – якщо попадуться!

Кир’ян бере мне цигарку іншою рукою:

– А для якої річки цей ятір: Ірпіня чи Бучі?

Лесик пронизує «човником» чергове вічко:

– Для кар’єра!

Кир’ян встромляє цигарку в рота продовжуючи м’яти її рукою:

– А як туди в нього риба заходить?

Лесик пронизує «човником» чергове вічко:

– А просто: бере пляшку – й заходить!

Сцена 5

18:45 Сашко заходить до майже повністю темної хати. У кімнаті на пуфику в пітьмі сидить Лесик у спортивних штанях і плете ятір. Три секції зачеплені за спинку стільця. Лесик «човником» обплітає вже четвертий обруч.

Сашко клацає вимикачем – світло не з’являється:

– Ти що – і навпомацки можеш ятері плести?

Лесик діловитим тоном не відриваючись від роботи:

– А що тут такого? Можу й навпомацки. Це називається зростання виробництва при економії електроенергії. Ти думаєш за рахунок чого в Україні приріст виробництва?! Це Лесик ятері почав плести. Зрозумів?!

Сцена 6

19:50 Посеред кімнати на пуфику сидить Лесик і плете ятір, який уже лежить на підлозі розпірками розсунений на повну довжину. Лесик виплітає внутрішню частину ятера. На ліжку лежить Петро. Він курить цигарку й читає газету.

Петро повертає голову в бік Лесика:

– Так що там на рахунок рису?

Лесик продовжуючи плести ятір відповідає лукавим голосом:

– Я, звісно, можу рис зварити, якщо ви, Петро Борисович, замість мене ятір доплетете.

Петро енергійно мотає головою:

– Ой ні, Лесику, я не можу.

Лесик продовжує роботу і діалог незмінним тоном:

– А чого, Петро Борисович? Оце б ще й Оксану навчили ятері плести. Ото було б зростання виробництва!

Петро встає і йде на кухню, там зупиняється, замріяно дивиться у вікно й затягує високим голосом з деяким хрипінням:

– Ятері, ви мої, ятері,

Бачу вас за селом край дороги,

Ви приходите в сні,

Як дитинство моє босоноге,

Ятері, ви мої, ятері…

Сашко виходить зі своєї кімнати і вмикає телевізор.

З телевізора футбольний коментатор:

– Те, що сталося у Львові, не можна вважати нормальним. Суперечки футболістів із суддею – явище у футболі не рідкісне. Але штовхнути суддю, вибити з його рук картку – таке карається в європейському футболі жорстоко. Це звичайнісінький приклад нецивілізованості, дикості, від якої ми хочемо відкараскатися…

Лесик плетучи ятір вставляє скоромовкою:

– А у всьому винна моя теща.

З телевізора футбольний коментатор:

– Наприкінці минулого тижня головний тренер національної команди України Валерій Лобановський оголосив список з 51-го кандидата до збірної. Це – шістнадцять динамівців Києва, дев’ять легіонерів, вісімнадцять новачків, також інші…

Лесик плетучи ятір вставляє скоромовкою:

– Оце б усіх ятері плести. Щоб грати нормально навчились!

З телевізора новини культури:

– Переможцю конкурсу імені Сержа Лифаря було вручено коштовний приз -»Золоті черевички»…

Лесик плетучи ятір вставляє скоромовкою:

– А мені вручать золотий ятір.

З телевізора новини культури:

– …музею одразу було передано цю пам’ятну нагороду …

Лесик плетучи ятір вставляє скоромовкою:

– Тільки я його в музей не віддам!

 

Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО

ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *