«РИБНІ МІСЦЯ» ДЕПУТАТІВ

Або Гостомель – селище контрастів

 Дивні справи кояться в древньому Гостомелі, який за аналогією з крилатою фразою відомої радянської кінокомедії варто назвати селищем контрастів. З одного боку ми бачимо, як одні люди споруджують нові об’єкти інфраструктури, роблять багато добрих справ, аби полегшити життя односельчан у нинішній скрутний час. Натомість з іншого боку – спостерігаємо бездар і заздрісників, які самі неспроможні принести користі людям, проте, наче миші шпаринки в стінах, знаходять всілякі способи особистої наживи, користуючись правовою необізнаністю, а то й відвертою затурканістю громадян.

Прикро констатувати, що цим грішать не хто інші, як деякі депутати Гостомельської селищної ради.  «Зоря Приірпіння» раніше вже писала, як один спритник з депутатським мандатом – Юрій Марчук обклав даниною односельчан за тренування у фітнес-клубі селищного Будинку культури, відвідування якого повинне бути безплатним.  Тоді міліція зібрала свідчення десятків очевидців. Проте, гостомельському Остапу Бендеру чомусь (?) вдалося уникнути відповідальності.

Схожа ситуація склалася з відомим Гостомельським ярмарком. Свого часу селищна рада дозволила проведення цих ярмарків без плати з торгівців за місце. Проте, окремі хитрозроблені депутати швиденько налагодили збір хабарів з довірливих необізнаних торгівців. Восени 2013 року вже були скандальні розбірки з цього приводу. Деякі торгівці написали заяви про незаконний збір хабарів депутатами Гостомельської ради. Гостомельська влада відреагувала заявою про безкоштовний характер ярмарків, організатором яких є селищна рада. Проте, й цю справу чомусь (?) «спустили на гальмах», так і не довівши розслідування до кінці.

Загальновідомо, якщо зло не карати, то воно нахабніє й проявляється ще сильніше. На ці вихідні в Гостомелі знову організували ярмарок. Швидше не ярмарок, а виїзну торгівлю. Бо ж ціни там були далеко не ярмаркові. Воно й не дивно, оскільки знову надійшла інформація про побори з торгівців. Свідки розповідають, що бачили, як до продавців підходив один чоловік з папірцем, брав гроші й складав їх у пакет. Представники громадськості та бійці батальйону «Південь» (допомагає міліції в охороні правопорядку в Гостомелі та Ірпінському регіоні загалом) затримали «інкасатора» до приходу міліції. Правоохоронці взяли пояснення в затриманого та ярмаркових торгівців. За неофіційною інформацією цей чоловік на ім’я Михайло наближений до депутата селищної ради Олега Поповичука. Наразі триває розслідування.

Тим часом, сьогоднішнього недільного ранку на місці вже не було ярмарку. Це при тому, що оголошувалося його проведення протягом трьох днів – 1,2 та 3 травня. Деякі торгівці «не для преси» розповіли начебто організатори наказали їм збиратися, оскільки їх «накрила міліція». При цьому розповідають, що до них приходили особи буцімто від організаторів ярмарку й щодня вимагали «на лапу» без всяких чеків і касових апаратів з розрахунку від 10 до 30 гривень (залежно від виду товару) за квадратний метр зайнятої площі під торгову точку. «Інкасатор» на око оцінював розмір плати торгівця, клав гроші до пакета, не видаючи ніякого  документа про оплату. Виходило від 50 до 300 і більше гривень з однієї точки в ярмарковий день. Тож не дивно, що ярмаркові ціни не відрізнялися від базарних, оскільки торгівці закладають розмір хабарів у вартість товару. Відтак, виходить, що продавці з Гостомельського ринку, який неподалік – сплачують офіційно за місце, наповнюючи селищний бюджет, а торгівці з ярмарку – поповнюють кишені хитрозроблених хабарників. Сподіватимемося, що цього разу правоохоронці нарешті наведуть лад у цьому питанні.

Так само, як і з платою за рибальство на Гостомельському озері, що на розу вулиць Леніна й Ватутіна. Два роки тому депутат Ірпінської міськради підприємець Юрій Прилипко почистив це озеро й запустив рибу для розпліднення. «Мені фахівці сказали, що для такого озера вистачить три-чотири великі матки, – розповідає Юрій Ілліч. – Натомість я запустив їх сорок, тобто в десять разів більше за мінімально необхідну кількість. Була зустріч з громадськістю. Домовилися з рибалками, що перший рік нічого не ловитимуть –  нехай риба виросте. Потім ловіть, хто хоче – рибалка безплатна!». Проте, незважаючи на таку добру волю Юрія Прилипка, знайшлися шахраї, які  обклали даниною довірливих рибалок.

 

На фото бачимо видане посвідчення якоїсь ГО «Гостомельский клуб рибалок». Печатка незрозумілого сумнівного зразка. Немає відомостей про реєстрацію даної організації. Незрозуміло, хто розписався в графі «підпис голови»? Має бути вказане його прізвище. Також досить унікальним, якщо не анекдотичним видається термін дії рибальського посвідчення – 50 років. Люди розповідають, що за такий рибальський «аусвайс» гостомельські спритники беруть по 300 гривень. Причому, часто вимагають, щоб сплачували наперед, а посвідчення їм видадуть пізніше – через  місяць-другий, а то й взагалі можуть не видати. 146-й номер наведеного посвідчення дає приблизне уявлення про масштаби здирництва гостомельських шахраїв ід рибальства (сто посвідчень – це не багато, не мало – 30 тисяч гривень).

Реагуючи на такі сигнали громадськості сьогодні в неділю вранці на озеро прибула ціла делегація представників влади – депутат Ірпіньради Юрій Прилипко, селищний голова Гостомеля Анатолій Кириченко та дільничний інспектор міліції Сергій Ященко.

Вони авторитетно пояснювали місцевим та приїжджим рибалкам, що це озеро не чиясь приватна, а комунальна власність селища. Тож ніхто немає ніякого права їм забороняти рибалити чи брати за це гроші. Зрозуміло, що браконьєрство заборонене – тобто не можна ставити сітки, потрібно відпускати дрібну рибу і т. ін. Але це загальні правила для всіх любителів рибної ловлі.

Це сьогодні й пояснювали рибалкам на озері. Одні, більш продвинені, казали, що їм пропонували заплатити за рибну ловлю, але вони відмовилися. Більш затуркані чесно зізнавалися, що заплатили. Один літній чоловік не зрозумівши, що до чого – на запитання про оплату так і видав: «Я ж Паші вже заплатив». (Потім інші рибалки «не для преси» розповіли, що Паша – це депутат Гостомельської ради Павло Лоза, який займається поборами на озері).  Зрозумівши, що сказав щось не те, чоловік почав нервувати. Мовляв, не заважайте рибалити – нічого не хочу говорити. І взагалі, всі озера позахоплювали депутати. Без грошей вже й з вудочкою на березі озера не посидиш. На це Юрій Прилипко відповів у такому плані, що от безплатне зариблене озеро, ловіть рибку – ніхто не забороняє, нікому не треба платити. Тільки не потрібно фінансувати шахраїв – краще ті гроші віддайте дітям!

Про те, що депутатство у Гостомельській селищній раді для деяких «народних обранців» дуже «рибне місце» свідчить наступний факт. «Зоря Приірпіння» вже розповідала про скандальні перипетії обговорення та голосування на сесії питання щодо спорудження в Баланівці дитячого садочка. Стали відомі факти відмови підтримки цієї ініціативи Юрія Прилипка з боку певних «народних обранців». Одна депутатка прямо сказала людині з оточення Юрія Ілліча, що їй та іншим «принциповим» його противникам потрібно було заплатити по 200 доларів – тоді б вони проголосували. Почувши таке Юрій Прилипко не приховував свого обурення: «Я ще повинен їм платити за те, що фінансуватиму будівництво дитячого садочка?! По 200 доларів за те, щоб руку підняти! Та чи не пішли б вони…». І справді, зважаючи на нинішню скруту в країні та заробітки пересічного гостомельчанина, 200 «зелених» за піднімання руки, м’яко кажучи – це занадто. Тим більше, що дитячий садочок у Баланівці Юрій Прилипко будуватиме не для себе, а для всієї громади, у тім числі – й для гостомельських депутатів, тобто їхніх дітей та онуків.

Автор: Олександр НАКАЗНЕНКО