КРЕДИТНІ ДОГОВОРИ ВИЗНАЮТЬ НЕДІЙСНИМИ

Суди підтримують боржників у спорах з банками

 Досить звична практика в історії банківських кредитів, коли позичальник бере позику під певний відсоток, а по факту повертати доводиться відчутно більше. Відтак, чимало людей дедалі більше залазять в «кредитне ярмо», або ж просто не мають чим сплачувати непомірні відсотки, які раніше здавалися цілком помірними. Наразі кредитна залежність багатьох наших співвітчизників досягла свого апогею. «Вас же ніхто не змушував брати кредит, ніхто за руку не приводив». Банальні питання чуємо від представників банків: «Ви ж бачили, що підписували? Читали кредитний договір? Погодилися з умовами? На ризик йшли свідомо?!». «Незнання закону не звільняє від відповідальності». Але це насправді застарілі слова. При правильному підході, можна «таємні лазівки», які приховав від вас банк. А саме, якби спочатку клієнти банку вивчили всі умови кредитного договору та дізналися, скільки вони переплачують і в яку боргову яму вони себе втягують, то більшість громадян задумалися, про послуги, що їм надають фінансові установи. Останні у сою чергу змушені були б зробити умови більш прозорішими, аніж це звично робиться зараз.

Раніше ошукані боржники, звертаючись до суду про визнання договору недійсним, але отримували відмови. Адже суд, не вникав у суть справи, виносячи вирок за принципом: брав – поверни!!!

Однак стався «прорив» у судовій практиці, який був здійснений Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВСС) 22 жовтня 2014 у справі № 6-26251св14. Цей «прорив» полягає в тому, що нарешті суд визнав недійсним кредитний договір, який не відповідає вимогам, передбаченим у Законі України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон), Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (далі – Постанова Правління НБУ).

КРЕДИТНІ ДОГОВОРИ ВИЗНАЮТЬ НЕДІЙСНИМИ

Так, що ж ховається на форматі А-4, так званого кредитного договору? Заглибимося трохи в законодавство. У ч. 2 ст. 11 Закону, п. 2.1. Постанови Правління НБУ передбачено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту Банк зобов’язаний повідомити у письмовій формі Позичальника, зокрема, про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов’язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту. Адже це дуже важливо знати, щоб надалі мати уявлення про всі умови кредиту, а також чи потрібен взагалі даний кредит. Оскільки банки не надають Клієнту дану інформацію, або ж надають її в неповному обсязі, і тим самим наживаються на довірливому споживачеві.

КРЕДИТНІ ДОГОВОРИ ВИЗНАЮТЬ НЕДІЙСНИМИ

Також потрібно звернути увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону, п. 3.1. Постанови Правління НБУ банк повинен не просто надавати інформацію про орієнтовну сукупну вартість кредиту, а така інформація має міститися в кредитному договорі, або додатку до нього і бути наданою у письмовій формі. Проте, як бачимо на практиці, такі деталі зазвичай банки не вважають за потрібне вписувати в кредитний договір, чим суттєво порушують чинне законодавство.

У п. п. 3.1, 3.2 , 3.4 Постанови Правління НБУ деталізується, які положення повинні міститися в кредитному договорі або додатку до нього:

  1. Значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку.
  2. Перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, пов’язаних з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту.
  3. Перелік і розмір інших фінансових зобов’язань споживача, які виникають на користь третіх осіб відповідно до вимог законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі при страхуванні предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії при купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та відсотків за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) .
  4. У кредитному договорі повинен міститися графік платежів (згідно з термінами, вказаними у договорі – щомісяця, щокварталу і т.д.) в розрізі сум погашення основного боргу, сплати відсотків за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг.

 

Як показала практика та аналіз кредитних договорів на предмет дотримання Законодавства та Постанови НБУ – аспекти дотримання всіх норм не виконуються, і тому кредитні договори не визнавалися недійсними на цих підставах (Постанови ВСС від 19.10.2011 у справі № 6-14684св11 від 06.11.2013 по справі № 6-34549св13 від 01.07.2013, у справі № 6-25781зп13) .

Тому рішення ВСС від 22.10.2014 у справі № 6-26251св14 – це як ковток свіжого повітря для позичальників.

КРЕДИТНІ ДОГОВОРИ ВИЗНАЮТЬ НЕДІЙСНИМИ

Суд визнав умови кредитного договору недійсним тому, що Банк не надав письмову інформацію про орієнтовну сукупну вартість кредиту, а в самому кредитному договорі не було детально розписана орієнтовна сукупна вартість кредиту. Що є порушенням Закону та Постанови Правління НБУ №168. ВСС дійшов висновку, що умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків на погіршення становища споживача, є підставою для визнання такого договору недійсним. (Публікацію про законність валютних кредитів читайте ТУТ).

Якщо суд визнає кредитні правовідносини недійсними, то в такому випадку позичальник зобов’язується повернути кредитодавцю тільки тіло кредиту, не сплачуючи при цьому відсотків. Водночас, кредитор повинен повернути боржникові всю суму сплачених ним відсотків за кредитом.

 

Юрист Наталія РВАЧОВА

Тел.: (096) 55 49 510

 

 

Arrow
Arrow
PlayPause
prodam
Slider
ДОЛУЧАЙТЕСЯ ДО НАШОЇ СПІЛЬНОТИ У FACEBOOK

8 комментарии на “КРЕДИТНІ ДОГОВОРИ ВИЗНАЮТЬ НЕДІЙСНИМИ

  1. Уважаемая Наталья, Я сужусь с Банком Надра уже с 2013 года. И я приводил в суде данное решение ВСС, на него даже никто внимания не обратил. У меня сейчас возникла проблема. Банк находится в стадии ликвидации, а иск раскручивает в суде по полной программе. Как мне воспользоваться данной ситуацией в свою пользу или затянуть процесс. (я уже болел, был в командировках, и.тд. ит.п.) Если есть дельный совет – приму с благодарностью. У меня валютный кредит с 2008г. Не плачу банку с 2010 года. В залоге квартира.

    1. Шановний Володимир, з приводу того затягувати Вам процес чи ні, то якщо справа розглядається про стягнення з Вас заборгованості за кредитом, в тому числі й за рахунок предмету іпотеки, то перебування банку в стадії ліквідації згідно Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” нічого Вам особисто не дасть, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб через свого уповноваженого в банку все одно буде вести цю справу. З іншого боку, подання позову про визнання недійсним кредитного договору теж не дає змоги зупинити розгляд справи про стягнення боргу за ним (в господарських справах). В цивільних можна пробувати доводити таку необхідність зупинення, але суд все одно будуть з пересторогою дивитися на вказану ухвалу ВСС, допоки з цього приводу не вискажеться суд Верховний.

    2. Владимир, если вы не платили ни копейки с 2010г. то посмотрите сроки исковой давности, если в договоре они не увеличены то у Вас все ок. Сроки на % и тело 3года, на штрафы и пеню 1год. Главное не платить ни копейки даже если все правление банка будет танцевать у Вас под окном “Польку-бабочку”. Адвокат не нужен просто в Суде заявите о истечении сроков исковой давности согласно ст. 257,258 ГК. Удачи.

  2. Владимир, Наталья Вам не в помощь. Тут статья ни о чем, а у Вас конкретная заруба с банком.
    Сейчас Надра будет продавать коллекторам свой портфель по ходу ликвидации.
    А там уже вопрос, как договоритесь, и хватит ли на это денег.

    1. Олег, есть положительная практика! И в статье не весь механизм, а только малая часть!

  3. Я теж намагався захищатися за цим принципом проти банку – програв! Зазвичай адвокати використовують такі стті для надбання нових клієнтів, а потім кажуть: ну, 100% гарантії виграшу ніхто не дае…

  4. Опубліковано лише одне рішення на користь позичальника прийняте апеляційним судом Волинської області, подібних випадків більше не зустрічав навіть у тій же колегії.

    З рішення апеляції видно, що в договорі не було взагалі графіку погашення, тому цей випадок дещо особливий.

    Суди першої інстанції (у справах де представлено це рішення) апеляційного округу АС Волинської області навіть чути не хочуть про подібну практику.

    Із усього видно, що тут спливло рішення по справі випадково (говорять. що такі рішення трапляися раніше але їх не видно в реєстрі, або суд показово продемонстрував свою гуманнясть і разовий факт захисту прав споживачів).

    Доречі, згідно закону про Захист прав споживачів у випадку застосування нечесної підприємницької практики (ненадання необхідної інформації клієнту про послугу до укладення договору, так як у цій справі) – договір є нікчемним (нікчемний договір неможливо визнати недійсним). Так, що технічно рішення ВСС можна було скасувати у ВСУ.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *