Інженер-механік Володимир Шубін з Кременчука (Полтавська область) заробляє на органічних добривах, які йому допомагають виробляти 250 млн каліфорнійських черв’яків.
За словами підприємця, який очолює одну з найстарших в Україні вермиферм – МКП “Агрофірма “Гея”, грунтоcуміш на основі біогумусу дозволяє вирощувати гарні врожаї зелені, ягід, овочів, передає AgroTimes.
«Працюючи у 1988 році на Кременчуцькому заводі білково-вітамінних концентратів, поїхав з колегами на перший в Україні міжнародний конгрес з біоконверсії, де нас переконали зайнятися розведенням каліфорнійського черв’яка – отож ми придбали 3 млн одиниць популяції вермикультури й заснували агрофірму, – згадує Володимир Шубін. – Сьогодні наша вермиферма – це три гектари землі, на яких розміщено бурти із субстратом і черв’яком, а також теплиці, які використовують високоякісні добрива для отримання екологічно чистої продукції».
Спочатку черв’яки знаходилися в теплицях, потім маленьких помічників «переселили» на відкритий простір, розповідає підприємець. «Нині маємо приблизно 250 млн черв’яків, 80% яких живуть у буртах на дворі, а решта – у буртах у теплиці на випадок, якщо біогумус і черв’яки знадобляться взимку», – пояснює Володимир Шубін.
Щороку МКП “Агрофірма “Гея” виробляє 350-400 тонн біогумусу, з яких 150 тонн використовує для власних потреб, решту – продає, каже підприємець.
«В наших теплицях огірки ростуть на шпалерах заввишки понад 2,5 метра – з однієї рослини маємо до 15 кг, а перець сягає 1,5-2,0 м, урожайність – до 12 кг з квадратного метра, – розповідає Володимир Шубін. – За сезон збираємо 40-45 тонн огірків, 25-30 тонн помідорів, 10 тонн перцю та 50 тисяч штук кал(сьогодні це одна з найбільших ділянок в Україні)».
Овочі вирощують у контейнерах ємністю 20-25 літрів, розповідає підприємець. “До складу ґрунтосуміші входить біогумус в концентрації 15-20% від загального обсягу, – каже підприємець. – З грудня по жовтень у такому контейнері виростає два врожаї огірків та “подовжений” урожай перцю з січня по листопад».
Біогумус збагачує ґрунт корисною мікрофлорою, створює у прикореневій зоні унікальне для рослин поживне середовище, а також забезпечує ґрунт законсервованими гумусними речовинами, які вже готові до споживання рослинами, пояснює Володимир Шубін. «Якщо, вирощуючи овочі, удобрити землю трьома тоннами гумусу на один гектар, то врожай буде на 20-70% більший в залежності від кліматичних умов і характеристик ґрунту», – наголошує фахівець.
При правильній організації роботи на каліфорнійських черв’яках можна заробити мільйон гривень з гектара, запевняє Володимир Шубін.
«Аби отримати біогумус, який утворюється в результаті переробки черв’яками органічних відходів: гною великої рогатої худоби, свиней, овець, посліду птахів, кроликів, а також трави, листя, овочевих залишків, потрібен рік, – розповідає підприємець. – Восени вилучаємо з буртів робочу популяцію черв’яків і вибираємо готовий субстрат за допомогою спеціальної техніки (навантажувача) або ручного інструменту, а на звільнене місце кладемо новий шар їжі завтовшки 25-30 см, повертаємо популяцію вермикультури, яку поливаємо, вкриваємо від сонця та висихання – і розпочинається новий річний технологічний цикл».
Зимують черв’яки на своєму “робочому місці”, тільки з осені їх треба щедро нагодувати й укрити 30-сантиметровою осінньо-зимовою “ковдрою” від холодів: для цього придатне опале листя, гичка рослин, солома, продовжує фахівець. «Черв’як працює доки температура в компості є вищою за +3 °С, – зауважує Володимир Шубін. – Температура у верхньому шарі компосту не повинна перевищувати +35 °С, інакше черв’як загине. Тому компостні ями та бурти треба поливати й розміщувати в затінених місцях, або вкривати шаром трави, листя, соломи».
Оскільки черв’як “працює” у верхньому 15-сантиметровому шарі субстрату, поживне середовище треба час від часу перевертати, наголошує підприємець.
«Необхідно вилами акуратно зняти верхній шар бурту, в якому накопичилася основна маса черв’яків, забрати з-під них готовий біогумус, перевернути пласт і покласти на попереднє місце, – пояснює директор Агрофірми «Гея». – Після такої операції, яких за сезон(квітень-серпень) має бути 4-5, необхідно підгодувати черв’яків, поклавши згори пласт нової “їжі” завтовшки 10-15 см».
Їжа для черв’яка не потребує попередньої підготовки – за винятком гною та пташиного посліду, які мають бути не менше як піврічної витримки, наголошує Володимир Шубін.
«Не можна забувати про зволоження протягом усього процесу вермикультивування: у шарі компосту 25-30 см постійно має зберігатися волога 65-70%, – ділиться досвідом господарник. – Якщо немає можливості частого поливу, то для збереження вологи поверхню буртів треба вкрити травою чи листям – у жодному разі не поліетиленовою плівкою – що захистить черв’яків від прямого сонячного світла, який для них згубний».
Тонна гною, з якої виходить 400 кг біогумусу, в середньому обходиться 250 гривень, каже Володимир Шубін. «Щороку закуповуємо близько тисячі тонн гною, з яких отримуємо 400 тонн біогумусу, – каже Володимир Шубін. – А тонна біогумусу в середньому коштує вже 4000 гривень».
Перевага вермиферм полягає ще й в тому, що можна отримувати прибуток із кількох джерел, ділиться досвідом підприємець.
Можна ще продавати бізнес-план вермивиробництв і супроводжувати фермерів-початківців, наголошує підприємець. «Вартість таких послуг стартує від 15 тис. гривень, за які можна придбати до 50 сімей черв’яків (сім’я – це маточне поголів’я не менш ніж 1000 особин в 7-10 кілограмах “рідного” субстрату, який на новому місці дозволяє черв’якам легко адаптуватися), – пояснює Володимир Шубін. – У цю суму входять і консультації на етапі перших місяців запуску виробництва».
Для вермиферми не потрібно великих виробничих площ, пояснює підприємець.
«З одного боку можна продавати органічне добриво і садівникам-любителям, і фермерам, які вирощують овочі, – ми фасуємо біогумус і по кілька кілограмів, і тоннами, – пояснює Володимир Шубін. – З іншого можна заробляти на маточній популяції черв’яків, продаючи їх на рибальські ринки та в спеціалізовані магазини (200-300 грн за кілограм) або верминістам-початківцям – черв’як має попит практично цілий рік, тоді як біогумус – продукт сезонний, його купують в основному навесні, напередодні посівної кампанії та восени».
Органічний бізнес “нешвидкий”, зауважує підприємець. «Розпочинати вермивиробництво можна з малим стартовим капіталом, однак і прибуток на перших етапах буде незначним, – ділиться досвідом Володимир Шубін. – Особисто в мене після створення агрофірми два роки пішло тільки на розвиток».
Крім вермиферми, паралельно потрібно мати інші види бізнесу: приміром, вирощування овочів і квітів, продовжує підприємець. «Аграрію, у якого основним видом бізнесу є тваринництво: постійно є гній або послід, просто необхідно організувати вермиферму, – говорить фахівець. – Для цього потрібна невелика земельна ділянка, натомість фермер отримає дешеві високоякісні добрива для кормовиробництва чи рослинництва».
На початку основні витрати підуть на придбання маточної популяції черв’яків, наголошує Володимир Шубін.
«На Полтавщині багато дачних господарств мають власні мікровермиферми: компостна яма два на два метри, “засіяна” черв’яками, – розповідає підприємець. – В нашій агрофірмі купують 2-5 сімей каліфорнійського черв’яка – сім’я коштує 180-200 гривень. Черв’як тижнів зо два живе в “рідному” субстраті (не забувати поливати!), а потім переходить на нову їжу».
Така мікроферма забезпечує город у 5-7 соток добривом, утилізує траву, листя з ділянки, а також харчові відходи, а також забезпечує господаря-рибалку свіжою наживкою, зауважує Володимир Шубін.
З проханням організувати вермиферму до агрофірми звертаються навіть великі підприємства, каже Володимир Шубін. «Торік нашим клієнтом стало ПАТ “ЕтноПродукт”, що на Чернігівщині, – розповідає фахівець. – Тепер на цьому органічному підприємстві існує замкнутий цикл виробництва – від отримання екологічно чистого добрива до виробництва молока».
Спроби експортувати біогумус, тонна якого в Україні коштує 3-8 тисяч гривень, а в Європі – 600 євро за тонну, закінчилися невдачею, каже Володимир Шубін. «Через маленький обсяг виробництва українські фермери не можуть налагодити поставки навіть у країни колишнього СРСР, – говорить підприємець. – Експортна партія біогумусу в середньому має становити 5000 тонн, а щоб таку кількість зібрати з усіх вермиферм, потрібні великі обігові кошти, до того ж значних капіталовкладень потребує перевезення та сертифікація».
Останнім часом потреба в екодобривах збільшується в Україні, оскільки зростає виробництво органічних харчових продуктів, констатує Володимир Шубін.
Джерело: ecotown
Інші публікації на цю тематику читайте ТУТ
Интересовался вермибизнесом 7 лет назад. Не хватило решительности…. Кому интересно : Виктор Дулин, погуглите…