Музей підкупу виборців відкрився напередодні парламентського голосування (відео)

Там зібрали весь кандидатський креатив, за допомогою якого виборюють голоси виборців.

“Музей гречкосійства” напередодні парламентських виборів зібрали у Національному музеї історії України. Там виставили показові  приклади підкупу виборців та маніпуляцій з боку кандидатів. Найбільше таких фактів  фіксують саме  під час  виборів  до  Верховної Ради, йдеться у ТСН.16:45.

Купа розкиданого вживаного  одягу, але це не  базар секонд-хенд. Це гуманітарна допомога одного з кандидатів у депутати. Креативу  політикам не бракує. Там, де гречкою не купиш, можна  роздати тонометри. Обов’язково з  підписом, щоб  виборець,  часом, не забув,  кому потім віддячити  своїм голосом.

“Довгого життя  і міцного здоров’я”, – додається до приладу від кандидата.

На агітацію одного виборця  кандидат зі свого виборчого  фонду зараз  може  витратити 57 гривень. Все, що вище – підкуп.  Але  довести  його фактично неможливо.

“Часто кандидати використовують благодійні фонди свого імені, благодійні фонди мають право роздавати  якісь речі, відповідно притягнути кандидата стає складно. Особливо, якщо він не в засновниках, він не може заборонити фонду носити його ім’я, як і політичні партії”, – коментує комунікаційниця руху “Чесно” Юлія Решітько.

Підвищити  політичний капітал ще можна  чорним піаром. І його  замовники не обов’язково політичні опоненти.

“Чорний піар працює ще ефективніше, бо він не наголошує голосувати за себе, тобто людина не відчуває себе обманутою, що вона віддає свій голос. Він виконує функцію запам’ятовування обличь і гасел. Пласт людей запам’ятовує просто візуально, не читають, не розбираються, чорний це піар чи власне агітація”, – каже науковий співробітник Національного музею історії України Роман Гондз.

Масове гречкосійство почалося в двохтисячних. Перші вибори  в незалежній Україні  все ж таки  були змаганням ідей та програм.

Але  класична  гречка більше не в ціні, кажуть у русі “Чесно”. Люди  наїлися і  вимагають видовищ. Концертна гречка, яка почалася  ще за часів Кучми, нині досягла апогею.

“Зараз політики менше роздають продуктів, але більше роблять видовищні штуки, проводять концерти. Зараз гречка стає креативною, трохи дорожчою. Чому ми вважаємо це “гречкою”? Бо говоримо про форму, говоримо про розваги, як емоційно затягнути виборця, як змусити його зробити вибір, але не говоримо про зміст”, – каже координатор руху “Чесно” Віта Думанська.

В музеї пояснюють, що загравання кандидатів з  електоратом – це, зазвичай, за кошти держави. І торба з продуктами, і дитячі майданчики,  ремонт лікарень, медобладнання і нові  дороги – це, головно, наші з вами податки, а не особиста кишеня кандидата.

Проаналізувавши еволюцію національного гречкосійства, активісти дійшли висновку, що програми політиків виборців усе ще цікавлять мало.

Гречкосій, який при владі захищає виключно свій інтерес – це зібраний образ трешового кандидата. Хто стане представником ваших інтересів у владі, залежить виключно від кожного виборця.

Джерело:  Кореспондент ТСН Валентина Доброта